У 2026 році продаж нерухомості в Україні регулюють чіткі юридичні норми. Цифровізація реєстрів і посилений державний контроль спростили деякі процеси, але основні етапи залишилися незмінними. Перевірка документів тепер триває довше, тому підготовка має бути ретельною.
Основні правила продажу квартири
Згідно із Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно”, угоду може укласти лише власник із зареєстрованим правом у Державному реєстрі речових прав. Якщо право виникло до 2013 року й не внесене до реєстру, його спершу потрібно зареєструвати. Інакше нотаріус відмовить в оформленні.
Наприклад, при спадщині після 2013 року право власності зазвичай реєструється автоматично. Нотаріус перевіряє документи, обтяження, дані реєстрів, підтверджує договір і реєструє перехід права. Для угод понад 400 тисяч гривень обов’язковий фінансовий моніторинг джерел коштів.
Право власності в покупця виникає не після підписання, а по завершенні держреєстрації. Цей етап займає 1–3 місяці.
Необхідні документи та витрати
Для продажу знадобляться:
- правовстановлюючий документ (договір, свідоцтво про спадщину чи рішення суду);
- паспорт та ідентифікаційний код продавця;
- технічний паспорт об’єкта;
- виписка з реєстру прав;
- оцінка вартості нерухомості;
- згода подружжя, якщо потрібно;
- документи на землю для будинку.
Це базовий набір. Конкретний список залежить від ситуації, тож радьтеся з нотаріусом.
Технічний паспорт, відповідно до інструкції Мінрегіону України “Про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна”, містить план, площу, характеристики об’єкта. Його видає БТІ чи сертифікований фахівець із підписом і печаткою.
Витрати на оформлення: адміністративний збір за реєстрацію — 350–400 гривень (терміново — дорожче). Нотаріус бере близько 1% від суми угоди плюс 6000–10000 гривень на виписки й техдії. Додатково — податки (залежно від терміну володіння) та оцінка. Сторони домовляються, хто платить нотаріуса.
Повний пакет документів прискорить угоду й заощадить кошти.