В Україні бракує цілісної системи психологічної реабілітації для військових та їхньої підготовки до мирного життя. Усе працює фрагментарно, попри наявність багатьох спеціалістів.
Про це повідомив Святослав із позивним “Лівсі” під час круглого столу за участю громадських діячів, представників держави, ветеранів та військових. У минулому він служив парамедиком, бортовим стрільцем, командиром взводу й роти. Через поранення нині працює клінічним і кризовим психологом у лавах ЗСУ. Також він власник мобільного реабілітаційного центру, де разом із психіатрами застосовують інноваційні методи, включно з ШІ-реабілітацією за допомогою роботів.
“Коли бачу, через що проходять побратими щодня — як ламається тіло й психіка, — розумію важливість своєї справи”, — зазначив Святослав.
Найважче настає не під час бою, а після. Ветерани руйнують себе самі. “І найважче — не коли відбувається бій, а вже після нього. Коли побратими починають руйнувати самі себе після повернення. Частини з них вже немає в живих, бо не отримали вчасно психологічну допомогу”, — підкреслив він.
Відсутність комплексної системи
Ключова проблема — брак єдиної системи. Військові часто залишаються сам на сам.
“Якщо дивитися ширше, то в нас є сильні люди, є досвід, технології, але немає системи і через це багато наших військових залишаються сам на сам. І це є дуже небезпечно. Впевнений, що ми прийдем до якоїсь системи. Але, давайте чесно, сьогодні значну частину цієї роботи держава не тягне, а прикривається результатами і картинками. І це факт. Тому цю роботу роблять військові, психологи, волонтери, тому робота не йде над стратегіями на папері, а робота ведеться з людьми”.
Ветерани переживають неймовірне, але повертаються самотніми зі своїм станом. Багато не можуть спати, адаптуватися до цивільного життя, постійно в напрузі. Без підтримки сідають на алкоголь, ізолюються, стають агресивними чи саморуйнуються. “Ми втрачаємо людей після війни не тому, що їм не можна було допомогти, а тому що ця допомога доступна по фрагментах, але немає системи”, — наголосив Святослав.
Ветеран із позивним “Херсон”, провідний інструктор психологічної підготовки та адаптації у військовій школі “Боривітер”, акцентував на підготовці до переходу у цивільне життя. Цей перехід різкий і несподіваний. Відсутня передача від одного спеціаліста до іншого.
У світі є напрацювання з реабілітації, але наша війна унікальна — з нею не стикалася жодна країна. Тож, йдучи по темній кімнаті й намагаючись допомогти хлопцям, потрібно шукати опору та конект — зв’язок і розуміння.
Проблеми після фронту
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко наголошував на потребі належної психологічної реабілітації для бійців, що повертаються. За його словами, 60% винуватців домашнього насильства — військовослужбовці. Реабілітація нині на зародковому етапі. Без підготовки фахівців чекатимуть серйозні проблеми після війни.
Людина з ПТСР чи іншими ментальними змінами може стати алкоголіком, наркоманом чи злочинцем — або поєднати все це.