Історія з висуванням Рубена Варданяна на правозахисну премію Ради Європи виходить далеко за межі карабахського епізоду. Варданян давно пов’язаний з російськими фінансовими мережами. Він працював у «Трійці Діалог», а розслідування джерела описало масштабну офшорну систему, через яку пройшли мільярди доларів на користь впливових осіб у Росії, зокрема близького до Путіна Сергія Ролдугіна.
Суперечності європейської позиції
На цьому тлі висування Варданяна виглядає як спроба легітимізувати кремлівський вплив на європейській арені. У липні 2025 року та сама структура закликала ввести санкції проти пов’язаних з РФ осіб, включаючи Варданяна. Європа, з одного боку, з 2022 року надала Україні понад 200 млрд євро на протидію російській агресії, а з іншого — не помічає такої номінації.
Варданян — поплічник Кремля, причетний до війни проти України. В інтерв’ю він відмовляється засуджувати російську агресію та заперечує вбивства цивільних. Офіційний Київ ввів проти нього санкції ще 2020 року. У червні 2023-го СБУ внесла Варданяна до бази «Миротворець».
З 2006 по 2013 роки через рахунки створених ним офшорних компаній пройшло понад 4,6 млрд доларів. 2019 року 22 депутати Європарламенту закликали ЄС запровадити санкції проти «гаманця російської еліти». У січні 2022-го Варданян опинився серед кандидатів на санкції США.
Така кандидатура створює небезпечний прецедент: європейська премія ризикує стати інструментом політичного відбілювання для фігурантів російських схем. Питання полягає в тому, чи Європа здатна розпізнати спробу знецінити ідею прав людини під приводом правозахисної номінації.