Українські дрони низької вартості систематично знищують дорогі російські зенітні ракетні комплекси, зокрема С-400 “Тріумф”. Якщо тенденція збережеться, Росія ризикує втратити ключові елементи протиповітряної оборони, що унеможливить підготовку до нової війни.
Російська армія потерпає від зростаючих втрат у системах ППО. 22 березня одним ударом знищили вогневу установку 9А317 комплексу “Бук-М3” та пуско-заряджальну установку 9А316 “Бук-М2”. Машини рухалися впритул, що спричинило вторинну детонацію.
24 березня оператори “Рейду” уразили ЗРК “Тор-М2”. Від 12 березня 413-й полк СБС знищив чи пошкодив чотири такі комплекси. Це утворило прогалину в ППО РФ протяжністю 50–100 км уздовж фронту, куди можуть проникати українські дрони.
Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець пояснює: “Сили безпілотних систем, СБУ та інші підрозділи й раніше нищили російські комплекси ППО і РЛС. Збільшення вражених цілей пояснюється якістю розвідданих, помноженою на зростання кількості безпілотників для глибинних ударів”. Експерт наголошує на комплексному характері операцій, коли Україна перенасичує оборону РФ різними засобами ураження.
Основа російської ППО
Російська протиповітряна оборона лишається однією з найпотужніших у світі з багатоешелоновою структурою. Ключові системи:
- “Панцир-С1” – ЗРПК ближньої дії проти дронів і високоточної зброї.
- “Тор-М1/М2” – ЗРК малої дальності для передової, зокрема проти БПЛА.
- “Бук-М2/М3” – ЗРК середньої дальності проти маневрених цілей.
- С-300 – система для великих дистанцій.
- С-400 “Тріумф” – сучасна система для літаків, крилатих і балістичних ракет.
За даними джерела станом на 2024–2025 роки:
- “Панцир-С1”: 50 одиниць у повітряно-космічних силах, 30 – у флоті, 36 – у сухопутних військах.
- “Тор”: понад 120 одиниць М1/М2/М2У, 10 “Тор-М2ДТ”.
- “Бук”: 200 “Бук-М1-2”, 90 “Бук-М2”, 60 “Бук-М3”.
- С-300: 200 пускових ПС (25 дивізіонів), 210 ПМ1/ПМ2 (26 дивізіонів).
- С-350 “Витязь”: 6 пускових.
- С-400: 280 пускових у повітряно-космічних силах (13 полків), 65 – у морській авіації (3 полки).
- С-500: один полк.
Втрати та наслідки
За даними джерела, за весь період війни РФ втратила понад 450 зенітних систем. Зокрема, понад 50 установок “Бук-М1-2”, понад 40 “Тор-М2”, третину–половину “Панцир-С1”.
З червня 2025-го по березень 2026-го зафіксовано 196–209 ударів по РЛС (плюс 45+ по С-300/С-400). У 2026-му атаки перевищують показники 2025-го. Командувач СБС ЗСУ Роберт Бровді повідомив: з 1 по 22 березня дрони знищили 26 елементів ППО, включно з пусковою С-300В вартістю близько 40 млн доларів.
Авіаційний експерт Богдан Долінце зазначає: “Ефективність українських засобів зростає завдяки вдосконаленню точності та розширенню арсеналу – від БПЛА великого радіусу до “маток” і “плаваючих авіаносців”. Рельєф і супутникова розвідка полегшують виявлення цілей”.
Втрати змушують РФ переходити до об’єктового прикриття, відкриваючи прогалини. Це дозволяє українським ракетам і дронам проникати глибоко. Атака на “НОВАТЭК-Усть-Луга” ілюструє економічні наслідки.
ЗРК – стратегічний ресурс для захисту ядерних арсеналів. Альтернатив мало: винищувачі РФ поступаються НАТО (понад 1300 F-35) і Китаю (понад 300 п’ятого покоління). Су-57 – лише кілька десятків. Втрати не вкладаються в логіку конфлікту, загрожуючи готовності РФ до війни.