Дешеві дрони масового виробництва докорінно змінили сучасну війну. Вони викрили критичну енергетичну інфраструктуру як ахіллесову п’яту сучасних економік. Досвід боїв в Україні, Росії та на Близькому Сході показав, що безпілотники легко обходять традиційні засоби протиповітряної оборони. Тепер нафтопереробні заводи, електростанції, термінали та трубопроводи стали головними цілями.
Об’єкти, на будівництво яких витратили десятиліття та мільярди доларів, тепер опинилися під загрозою роїв дронів вартістю від кількох сотень до кількох тисяч доларів за штуку. Це кардинально змінює баланс сил між нападником і захисником.
Близький Схід і нові ризики
З початку конфлікту наприкінці лютого Тегеран неодноразово застосовував дрони для порушення судноплавства через Ормузьку протоку. Через неї до війни проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти та газу. Атаки поставили під сумнів припущення, що заблокувати цю артерію неможливо без значної військово-морської присутності.
Країни Перської затоки активізували плани зменшення залежності від протоки. Вони розширюють і будують тисячі кілометрів трубопроводів для експорту в обхід небезпечного маршруту. Водночас кожен кілометр нової інфраструктури, насосна станція чи електропідстанція створюють додаткові цілі для атак.
Іран уже завдав ударів по десятках нафтопереробних заводів, заводів зі зрідження газу та електростанцій у регіоні. При цьому він демонструє здатність швидко виготовляти нові дрони навіть в умовах війни. Заходи для підвищення енергетичної безпеки можуть створити нові вразливі місця, і цей ризик виходить за межі Близького Сходу.
Приклад України та глобальні наслідки
В Україні руйнівний потенціал безпілотників проявився особливо яскраво. Останніми місяцями Київ запускав рої далекобійних дронів проти нафтопереробних заводів, паливних складів та енергетичних об’єктів у глибині Росії. Це порушує постачання палива та показує, що стратегічну інфраструктуру можна уражати далеко від лінії фронту. Україна створила масштабну галузь виробництва дронів і випускає сотні тисяч недорогих БПЛА щомісяця.
Війни в Україні та на Близькому Сході викрили вразливість критичної інфраструктури по всьому світу — від енергетичних об’єктів до телекомунікаційних мереж і електромереж. Спроби урядів створити альтернативні маршрути постачання призводять до розгалужених мереж, які значно складніше захищати. Енергетичні компанії дедалі більше враховують ризик атак дронів під час планування нових об’єктів. Деякі навіть розглядають придбання власних систем захисту.
Технологія дронів змінила баланс сил на полі бою, адже традиційні системи протиповітряної оборони часто не пристосовані для боротьти з невеликими низьколітаючими цілями і коштують у рази дорожче. Аналогія з Першою світовою війною показує, як кулемети та колючий дріт кардинально змінили військову доктрину та призвели до позиційної війни. Нинішня загроза від безпілотників, імовірно, розвиватиметься подібним чином. Одна з найважливіших галузей світу стикається з реальністю: відносно дешеві технології можуть загрожувати об’єктам вартістю в мільярди доларів. Доки цей дисбаланс не буде усунуто, дрони й надалі викриватимуть вразливе місце світової економіки.