Бельгія продовжує приймати біженців з України, надаючи тимчасовий захист у межах рішення Ради Європейського Союзу, яке діє до 4 березня 2027 року. Понад 101 500 українців отримали цей статус з початку повномасштабної війни, а близько 70 600 досі перебувають у країні. Нові заявники, які відповідають критеріям, все ще можуть отримати захист, хоча потік прибуттів значно менший, ніж у 2022–2023 роках.
Статус відкриває легальне проживання, необмежений доступ до роботи, соціальну допомогу через місцеві центри CPAS/OCMW, медичне страхування та безкоштовну освіту для дітей. Водночас житлова підтримка поступово скорочується, особливо у Фландрії, а період під тимчасовим захистом не зараховується до п’ятирічного стажу, необхідного для постійного дозволу на проживання.
Для тих, хто тільки планує переїзд, це можливість швидко влаштуватися без класичної процедури притулку. Для тих, хто вже живе тут кілька років, постають питання про майбутнє після березня 2027 року, перехід на інші статуси та реалії інтеграції в різних регіонах країни.
Як Бельгія реагувала на кризу з перших днів
З перших тижнів після 24 лютого 2022 року Бельгія, як і решта країн ЄС, активувала механізм тимчасового захисту — інструмент, який раніше майже не застосовувався в таких масштабах. Це дозволило українцям обійти довгі процедури розгляду заяв про притулок і одразу отримати доступ до базових прав.
Рішення Ради ЄС неодноразово продовжували: спочатку до березня 2025 року, а потім ще на рік — до 4 березня 2027 року. Така послідовність дала багатьом родинам відчуття певної стабільності в умовах, коли вдома тривала війна. Бельгійська влада створила спеціальний реєстраційний центр у Брюсселі, спростила видачу карток типу А та забезпечила координацію з муніципалітетами.
Попри це, система ніколи не була ідеальною. Житлове питання одразу стало найгострішим — багато українців спочатку жили в колективних центрах або в родин, які запропонували прихисток. З часом підтримка еволюціонувала: з’явилися програми допомоги в пошуку приватного житла, але водночас почалося поступове скорочення фінансування колективних притулків.
Хто має право на тимчасовий захист у Бельгії
Право на захист поширюється на громадян України, які постійно проживали на території країни до 24 лютого 2022 року. Сюди входять також члени їхніх сімей: подружжя або партнери у стабільних стосунках, неповнолітні діти (включно з усиновленими), а в деяких випадках — інші близькі родичі, які жили спільно і перебували на утриманні.
Окремо розглядають осіб без громадянства та громадян третіх країн, які мали постійний дозвіл на проживання в Україні до початку вторгнення і не можуть безпечно повернутися на батьківщину. Докази проживання в Україні до 24 лютого 2022 року — ключовий момент під час реєстрації. Це можуть бути реєстрація місця проживання, комунальні рахунки, довідки з роботи чи навчання, медичні документи.
Важливий нюанс з’явився у серпні 2025 року: Бельгія відмовляє у наданні тимчасового захисту, якщо людина вже отримала його в іншій країні ЄС. Це правило спрямоване проти «форум-шопінгу» і діє з 27 серпня 2025 року.
Як подати заяву на захист у 2026 році
Процедура для нових заявників залишилася відносно простою порівняно з класичним притулком. Звертатися потрібно особисто до реєстраційного центру за адресою: Belliardstraat 68, 1000 Брюссель. Прийом починається о 8:30 ранку.
З собою обов’язково мати біометричний закордонний паспорт (або інший документ, що посвідчує особу), докази проживання в Україні до 24 лютого 2022 року та документи, що підтверджують сімейні зв’язки, якщо подаєтесь усією родиною. На місці знімають біометричні дані — відбитки пальців. Якщо все гаразд, видають атестат про тимчасовий захист. З цим документом потрібно йти до муніципалітету за місцем проживання для отримання картки типу А.
Картка типу А — це і є ваш основний документ, що підтверджує легальне перебування. З 5 січня 2026 року муніципалітети видають нові картки, дійсні до 4 березня 2027 року. Якщо картку не встигають виготовити до закінчення попередньої, видають додаток 15, який також дає право на роботу та доступ до послуг.
Для тих, хто вже має захист, продовження відбувається через місцеву комуну. Звертатися варто заздалегідь, щоб уникнути прогалин у документах. Процедура безкоштовна.
Які права отримують українці з тимчасовим захистом
Статус тимчасового захисту дає значно ширші можливості, ніж звичайний короткостроковий візит.
Право на роботу — повне. З карткою типу А або додатком 15 можна працевлаштовуватися без додаткових дозволів, відкривати ФОП, працювати за контрактом. Багато українців знайшли себе в логістиці, IT, охороні здоров’я, будівництві та сфері обслуговування. Роботодавці ставляться до такого статусу лояльно, бо не потрібно проходити складні процедури з дозволами на працевлаштування.
Соціальна допомога надається через місцеві центри CPAS (у Валлонії) або OCMW (у Фландрії). Це фінансова підтримка, розмір якої залежить від складу сім’ї, доходів та регіону. Допомога не автоматична — потрібно звертатися особисто після реєстрації.
Медичне страхування — один з найважливіших аспектів. Після отримання атестату про захист слід зареєструватися у фонді медичного страхування (mutuelle). Це дає доступ до сімейного лікаря, спеціалістів, ліків зі знижкою та, за потреби, до стаціонарного лікування майже на рівні бельгійців.
Освіта для дітей від 5 до 18 років обов’язкова і безкоштовна. Школи приймають дітей незалежно від статусу. Для дорослих доступні безкоштовні курси мови — нідерландської у Фландрії, французької у Валлонії. Це не просто рекомендація, а реальний інструмент інтеграції.
Подорожі в межах Шенгену можливі з дійсною карткою типу А та біометричним паспортом. Проте перед тривалою відсутністю варто повідомити муніципалітет, особливо якщо отримуєте соціальну допомогу.
Регіональні особливості: де легше, а де складніше
Бельгія — федеративна країна, і умови життя сильно залежать від регіону.
| Регіон | Житлова підтримка | Інтеграційні програми | Мовне середовище |
|---|---|---|---|
| Фландрія | Фінансування екстрених притулків завершується 31 березня 2026 року (виняток — село в Генті до березня 2027). Допомога в пошуку приватного житла через місцеві інструменти. | Структуровані курси нідерландської, програми через VDAB. Обов’язок реєстрації як шукача роботи для працездатних. | Нідерландська. Для багатьох українців — складніша для швидкого освоєння. |
| Валлонія | Кількість колективних центрів скоротилася. Практичні гайди від уряду регіону, допомога в оренді. | Курси французької, підтримка через CPAS. Більш гнучкий підхід до індивідуальних випадків. | Французька. Багато хто з українців знаходить її простішою для старту. |
| Брюссель | Більше можливостей приватної оренди, але вищі ціни. Колективні варіанти обмежені. | Білінгвальні програми, підтримка через Actiris. Активні українські спільноти. | Французька та нідерландська. Найбільш космополітичне середовище. |
Дані узагальнені на основі інформації муніципалітетів та регіональних урядів станом на 2026 рік.
Виклики, з якими стикаються українці
Житло залишається головним болем. Приватний ринок оренди конкурентний, ціни високі, а landlords часто надають перевагу бельгійцям або людям з постійним доходом. Багато родин змушені переїжджати кілька разів на рік.
Мовний бар’єр б’є по працевлаштуванню та соціалізації. Ті, хто швидко опанував нідерландську або французьку, знаходять кращі позиції та відчувають себе частиною суспільства. Інші залишаються в українськомовному колі, що сповільнює інтеграцію.
Психологічне навантаження теж нікуди не зникло. Війна вдома, невизначеність майбутнього, розлука з рідними — усе це впливає на емоційний стан. Бельгійські служби пропонують психосоціальну допомогу, але не всі нею користуються через стереотипи чи брак інформації.
Для просунутих читачів важливо розуміти: статус тимчасового захисту — це не місток до постійного проживання в автоматичному режимі. Час, проведений у Бельгії за цим статусом, не зараховується до п’ятирічного терміну для отримання довгострокового дозволу на проживання (картка типу B). Після березня 2027 року доведеться подаватися на інші підстави — роботу, навчання, возз’єднання сім’ї або, за певних умов, притулок.
Що буде після березня 2027 року
На рівні ЄС тривають дискусії про стратегію виходу з режиму тимчасового захисту. Бельгія підтримує ідею поступового переходу, але чіткого плану на національному рівні поки немає.
Ті, хто вже має стабільну роботу, житло та інтеграційні досягнення, зможуть подаватися на інші типи дозволів на проживання. Для цього потрібні будуть підтверджений дохід, медичне страхування та дійсне житло.
Тим, хто не встигне або не зможе перейти на новий статус, доведеться розглядати варіанти повернення до України або переїзду в іншу країну. Fedasil надає підтримку у добровільному поверненні — це включає інформаційну допомогу та, за потреби, фінансову.
Багато українців уже зараз активно вивчають варіанти: хтось відкриває бізнес, хтось вступає на навчання, хтось шукає роботу з перспективою довгострокового контракту. Така проактивність дає більше шансів на плавний перехід, коли режим тимчасового захисту завершиться.
Поради для тих, хто планує переїзд або вже живе в Бельгії
- Готуйте докази проживання в Україні заздалегідь. Комунальні рахунки, довідки з місця роботи чи навчання, медичні картки — усе, що підтверджує, що ви були в Україні до 24 лютого 2022 року. Без цих документів реєстрація може затягнутися.
- Звертайтеся за карткою типу А вчасно. З 2026 року нові картки видають у муніципалітетах і вони діють до березня 2027 року. Не відкладайте візит — черги бувають.
- Реєструйтеся в mutuelle одразу після отримання атестату. Це дає доступ до сімейного лікаря та ліків зі знижкою. Без страхування навіть прості візити до лікаря можуть коштувати дорого.
- Використовуйте повний доступ до ринку праці. Шукайте роботу через VDAB (Фландрія), Actiris (Брюссель) або Forem (Валлонія). Багато компаній активно наймають українців — особливо в логістиці, будівництві та догляді за літніми людьми.
- Вивчайте мову щодня. Безкоштовні курси — це не формальність. Навіть базовий рівень нідерландської чи французької відкриває двері до кращих вакансій і спілкування з сусідами.
- Плануйте житло заздалегідь. Колективні центри скорочуються. Шукайте варіанти приватної оренди через місцеві групи у Facebook, сайти Immoweb або звертайтеся до організацій, що допомагають біженцям з пошуком житла.
- Думайте про майбутнє вже зараз. Якщо плануєте залишитися після 2027 року — збирайте документи про доходи, сплачені податки та інтеграційні досягнення. Це допоможе при переході на інший статус.
Бельгія не обіцяє легкого життя — тут, як і всюди в Європі, потрібно докладати зусиль. Але для тисяч українців вона стала місцем, де можна було перевести подих, влаштувати дітей у школу, знайти роботу і відчути, що війна не забрала все.
Рішення про те, чи залишатися довгостроково, чи повертатися, кожна родина прийматиме сама — залежно від ситуації вдома та особистих обставин. Головне, що наразі двері відкриті, і механізм захисту працює.
Для новачків це шанс швидко стати на ноги. Для тих, хто тут уже кілька років, — час використовувати наявні можливості максимально ефективно, готуючись до наступного етапу. Бельгія приймає біженців з України і в 2026 році. Питання лише в тому, як кожен скористається цим шансом.