Російські мільярдери опинилися під дедалі сильнішим тиском держави. Конфіскація активів руйнує їхні бізнес-імперії та перерозподіляє багатство на користь лояльніших груп. Антикорупційні позови стають ключовим інструментом такого перерозподілу, повідомляє джерело.
Приклад Вадима Мошковича
Видання наводить приклад Вадима Мошковича. Він пройшов шлях від торгівлі горілкою та перепродажу квартир до заснування аграрної компанії «Русагро», яка й сформувала його статок. Усе обвалилося минулого місяця, коли московський суд постановив конфіскувати 49% сімейної частки в компанії.
Прокурори звинуватили бізнесмена у порушенні заборони поєднувати державну службу з підприємницькою діяльністю під час роботи в Раді Федерації у 2006–2014 роках, а також у зловживанні політичним становищем для незаконного збагачення.
П’ятеро з двадцяти найбагатших росіян за рейтингом Bloomberg Billionaires Index або працювали в державній системі, або досі в ній перебувають. Минулого року Росія конфіскувала активи на 1,1 трильйона рублів (15,1 млрд доларів) у справах про корупцію. Це приблизно в вісім разів більше, ніж у 2024 році, і становить близько третини всіх конфіскацій 2025 року.
Інші випадки та наслідки
Костянтин Струков змушений був передати свою бізнес-імперію, що охоплювала видобуток золота та сільське господарство. Його компанію «Южуралзолото» вважали лояльною до влади, проте антикорупційні звинувачення минулого року призвели до втрати активів.
«Антикорупційні позови стають не просто інструментом боротьби з корупцією, а рушійною силою перерозподілу активів на користь держави», — заявив Ілля Шуманов, керуючий партнер TriTrace Investigations.
Аграрні активи Мошковича передали в управління афілійованій структурі державного «Россельхозбанку» за кілька днів після рішення суду. Конфіскації активізувалися після постанови Конституційного суду Росії у 2024 році, яка скасувала десятирічний строк давності для таких справ.
Роман Абрамович сім років обіймав посаду губернатора Чукотки, а Андрій Гур’єв, чия сім’я контролює «ФосАгро», був членом Ради Федерації. Їх наразі не розслідували. Більшість націоналізованих активів належала бізнесменам зі слабшими зв’язками з Кремлем.
Мошкович брав участь у зустрічі з Путіним 24 лютого 2022 року, за кілька годин після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Більшість присутніх згодом опинилися під санкціями. У березні 2025 року його заарештували у справі про шахрайство.
Побоювання бізнесу посилилися після вторгнення. У травні Державна дума ухвалила законопроєкт про десятирічний строк позовної давності для перегляду приватизаційних справ 1990-х, але цей ліміт не стосується антикорупційних позовів проти посадовців.
Сенатор Сулейман Керімов запропонував пожертвувати 100 мільярдів рублів (1,4 млрд доларів) до бюджету під час закритої зустрічі з Путіним у березні. Росія має труднощі з продажем конфіскованих активів: аукціони часто не відбуваються. У травні двічі не вдалося продати частку в «Южуралзолото», а аеропорт Домодєдово продали за половину початкової ціни.
Сьогодні заможні росіяни з тривогою чекають, чи не стануть їхні активи наступними на продаж.