Україна планує виробити 25 000 наземних роботизованих комплексів (НРК) у першій половині 2026 року, повідомляє джерело.
Ці універсальні машини рятують життя, обстрілюють ворога та встановлюють міни. Українські командири називають їх “новою кавалерією”. Вони виконують завдання за хвилини, які раніше коштували солдатам життя.
Перший роботизований батальйон
“У нас загалом тисячі НРК. Головна причина їхнього використання – порятунок життів солдатів”, – розповів командир батальйону НРК бригади “К-2” майор Олександр Афанасьєв.
Бригада “К-2” – перший у світі військовий батальйон, що повністю спеціалізується на безпілотних наземних транспортних засобах (БНТЗ). Їхні роботи евакуювали поранених із небезпечних зон, захистили цивільних під обстрілом і тримали позиції проти російських наступів – подекуди самотужки кілька днів.
Президент Володимир Зеленський повідомив: у квітні БНТЗ виконали 10 281 місію постачання та евакуації – по 343 щодня. У листопаді 2025-го цей показник сягав лише 2900.
Такий стрибок, на думку експертів, радикально змінює сучасну війну.
“Ми ведемо відлік до бою між роботами. Це лише питання часу”, – прогнозує дослідник Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) Роберт Толласт.
Від “зони смерті” до роботів
Історія української армії роботів почалася з відчаю. Російські дрони перетворили прифронтову зону на “зону смерті” – територію під постійним наглядом, де будь-який рух миттєво стає мішеню.
“До атаки можуть залишитися лічені секунди. Українські солдати ледь можуть пройти 30 метрів, не потрапивши в поле зору ворога”, – зазначає Толласт.
Броньовані машини знищували швидше, ніж заміняли. Перейшли на пікапи – загинули водії.
“Ми почали використовувати безпілотні наземні машини, бо в нас фактично закінчилися водії пікапів і самі машини. У нас не було достатньо ресурсів, щоб вони ризикували своїм життям; на той момент це було надто небезпечно”, – пояснює Афанасьєв.