У пустелі Чіуауа на півночі Мексики розташувалася загадкова “Зона мовчання”. Тут десятиліттями фіксують збої радіосигналів, спостереження НЛО та часті падіння метеоритів. Це приваблює вчених, ентузіастів теорій змови й допитливих мандрівників.
Назву району придумали 1966 року. Тоді керівник нафтової компанії не зміг прийняти радіосигнали під час роботи в цій місцевості.
Катастрофа ракети “Афіна”
11 липня 1970 року з бази ВПС США в Грін-Рівер, штат Юта, стартувала семитонна ракета “Афіна”. Місія мала науковий характер: вивчення верхніх шарів атмосфери. Планове місце посадки — Вайт-Сендс у Нью-Мексико, де 1945-го випробували першу атомну бомбу.
Та ракета відхилилася від курсу й розбилася в пустелі Чіуауа. Аварія утворила траншею 15 метрів завдовжки, 5 метрів завширшки й 3 метри глибиною. Точнісінько в “Зоні мовчання”.
Ця подія, поєднана з місцевими легендами про перешкоди зв’язку та інопланетян, спричинила міжнародну сенсацію. Віддалена пустеля й містика вивели зону в центр дискусій про НЛО.
Ймовірні причини феномену
Ґрунт тут багатий магнетитом — природною магнітною залізною рудою. У великій концентрації вона справді блокує радіосигнали. Магнетит, ймовірно, осідав від метеоритних ударів у XX столітті. Район справді приймав кілька таких небесних тіл.
Та розгадка може бути простішою: зона надто віддалена. Радіозв’язок у малонаселеній пустелі часто ненадійний.
Сьогодні “Зона мовчання” манить шанувальників НЛО. Місцеві називають їх zoneros чи silencios. Дослідник НЛО Геральдо Рівера відзначає: тут повно історій про інопланетян і НЛО, а відвідувачі “часто губляться”.