У США досі шукають водневу бомбу, скинуту в океан понад шість десятиліть тому. Інцидент 1958 року біля узбережжя Джорджії лишається таємницею холодної війни, повідомляє джерело.
Аварія над Атлантикою
5 лютого 1958 року стратегічний бомбардувальник B-47 стартував із бази у Флориді. Екіпаж імітував радянський літак із ядерною зброєю. Винищувач F-86 мав його перехопити.
Маневр обернувся зіткненням. Удар зруйнував паливний бак B-47 і двигун. Літак стрімко падав. Пілот F-86 катапультувався. Екіпаж бомбардувальника вижив і продовжив політ.
На борту була воднева бомба Mark 15. Її потужність перевищувала заряд, скинутий на Хіросіму. Посадка загрожувала катастрофою. Командир скинув боєприпас у затоку Вассо біля острова Тайбі, за 20–25 км від Саванни.
Пошуки й гіпотези
Наступного дня почалися пошуки з водолазами та обладнанням. Глибина була невеликою, але бомбу не знайшли. За місяць операцію зупинили.
Версії різняться. Бомба могла загрузнути в мулі. Дехто припускає, що радянський підводний човен її підняв. Інший інцидент того року відволік увагу.
У 2001 році відомства визнали: бомба на дні, в шару мулу. 2004-го дослідники зафіксували радіацію, але перевірки пояснили її природою.
Бомба, ймовірно, не бойова — бракувало ключового елемента. Розсекречені документи сіють сумніви. Офіційно вона не загрожує, якщо не чіпати. Підйом може нашкодити людям і екології.
