Дрони стали ключовою зброєю в російсько-українській війні. Ці відносно дешеві засоби ураження значно поступаються за вартістю ракетам.
Виробництво дронів
Олександр Грачов, один із захисників Донецького аеропорту під час бойових дій на сході України, в інтерв’ю джерелу поділився історією створення компанії TSIR. Ідея з’явилася ще 2014 року.
Після анексії Криму Росією Грачов добровольцем вступив до армії. Згодом він брав участь у боях за Донецький аеропорт.
“Так, я був одним із кіборгів і воював, щоб захистити нашу землю. Коли росіяни оточили нас, потрібно було швидко знайти рішення для повітряної розвідки. Так і виникла ідея використовувати дрони в бойових діях”, – згадує Грачов.
На цій основі народилася компанія TSIR. Після партнерства з фінською фірмою Summa Defence вона розробляє стратегічні літальні апарати для країн НАТО.
“Мені б хотілося заснувати компанію, яка б створювала мир у всьому світі, але війна, що прийшла в мій дім, не залишила мені іншого вибору. Ми не обирали війну. Війна обрала нас”, – підкреслив Грачов.
Україна посідає провідні позиції серед світових виробників дронів. Країна випускає близько 4 мільйонів одиниць на рік, тоді як у США – лише 100 тисяч.
“Повірте, це значна цифра, і вона зростає в геометричній прогресії. Сьогодні ми спостерігаємо триваючу ескалацію з боку Росії, незважаючи на всі спроби досягти мирної угоди. Ми бачимо приклади посилення локальної агресії в різних частинах світу та загального зростання глобальної напруженості. Все це стимулює розвиток дронів. Тому у 2026, 2027, 2028 та наступні роки виробництво дронів зростатиме в геометричній прогресії”, – прогнозує Грачов.
Головні виклики
Сучасні дрони залежать від складних компонентів. Для них потрібні літій, нікель, графіт та рідкоземельні елементи, як неодим чи диспрозій. Ці матеріали використовують у двигунах і датчиках.
“Китай контролює від 70% до 90% ринку рідкоземельних елементів, необхідних для виробництва матеріалів для акумуляторів. Це створює серйозну залежність у ланцюгах поставок для оборонної промисловості та виробництва дронів у всьому світі. Загалом глобальні ланцюги поставок зосереджені в руках кількох великих гравців, що створює ризики для продовження виробництва західних та українських виробників”, – пояснив Грачов.
Ще одна проблема – нестача фахівців, особливо в Європі.
“Європа повинна інвестувати в підготовку фахівців найвищого рівня в галузі виробництва, використання та інтеграції безпілотних систем у сучасні збройні сили або нові оборонні альянси”, – наголосив Грачов.
Потрібне фінансування шкіл для пілотів FPV-дронів, інженерів та інфраструктури.
“Пілот повинен пройти навчання та підготовку, а потім його знання та навички повинні постійно оновлюватися, щоб відповідати новим викликам, технологічним досягненням та мінливим умовам на полі бою. Дрони виробляються та розвиваються набагато швидше, ніж люди можуть навчитися керувати архітектурою поля бою”, – зазначив він.
Навчання вимагає часу та ресурсів. У Росії їх вистачає.
Народний депутат Сергій Рахманін, член комітету з національної безпеки, оборони та розвідки, заявив, що США не зацікавлені в прямих поставках українських дронів на Близький Схід. Вони хочуть отримувати технології від України, а потім експортувати їх самостійно.