Москва продовжує висувати Києву ультимативні вимоги щодо Донбасу, наполягаючи на передачі регіону та погрожуючи “довести операцію до кінця” у разі відмови. Однак ситуація на фронті не підтверджує можливості реалізації таких погроз найближчим часом, зазначає джерело.
Навіть у Росії ці заяви сприймають неоднозначно. Упевненість у швидкому масштабному наступі поділяють лише радикальні пропагандисти. У експертному та громадському середовищі посилюється розуміння розриву між риторикою Кремля та реальними військовими спроможностями.
Пропаганда Москви стверджує, що відмова України від виведення військ з Донбасу призведе до перелому. Та прихильники цієї лінії визнають системні обмеження: потребу в мобілізації, проблеми з управлінням і забезпеченням армії.
Подібні погрози Кремль використовував раніше для консолідації внутрішньої аудиторії, акцентуючи на зовнішніх загрозах.
Темпи просування та втрати
Темпи російського просування низькі й локальні. Бої зосереджені на окремих ділянках, тоді як значна частина лінії зіткнення стабільна. За поточної інтенсивності досягнення цілей потребувало б тривалого часу. Протяжність фронту сягає сотень кілометрів, що унеможливлює рівномірний тиск.
Істотним фактором лишаються втрати. За оцінками західних структур та Генштабу ЗСУ, росіяни щодня втрачають близько тисячі осіб загиблими, пораненими чи зниклими безвісти. Загальні втрати перевищують 1,2 мільйона військовослужбовців.
Тактика з активним застосуванням піхоти за підтримки артилерії та авіації, задіюванням мобілізованих і контрактників призводить до високої ротації та обмеженої ефективності.
Ресурсні обмеження
Фінансове навантаження величезне: витрати на оборону та безпеку займають значну частку бюджету РФ, доповнену непрямими витратами. Дохідна база залежить від сировинного експорту, чутливого до санкцій і цін.
Людський ресурс обмежений. Нова мобілізація ризикує соціальними наслідками, тож акцент на контрактному наборі, рекрутингу серед безробітних, студентів і іноземців. Ці темпи не компенсують втрат для масштабного наступу.
Колишній співробітник СБУ Іван Ступак вважає ультиматум РФ про вихід ЗСУ з Донбасу ознакою “слабкої позиції” ворога та “криком відчаю”, бо Кремль не розуміє, як його реалізувати.
Аналітики ISW називають заяви про швидке захоплення Донбасу абсурдними. Російські терміни не виконуються, а успіхи України у 2026 році підірвали підготовку до наступу.