4 листопада 2025 року Європейська комісія оприлюднила Звіт у рамках пакета розширення за 2025 рік щодо прогресу України. Цей документ виявився найбільш компліментарним для країни за останні три роки, відзначаючи позитивні результати в усіх 36 розділах.
Попри оптимізм щодо досягнень України в умовах війни та обіцянки влади підтримувати темп реформ, звіт вимагає глибокого аналізу окремих переговорних глав. Особливу увагу привертають політичні меседжі та приховані за формальними оцінками аспекти.
Прогрес у главі 27: “Довкілля і зміна клімату”
Ця глава охоплює понад 200 актів права ЄС, екологічні та кліматичні політики, стратегічні цілі для восьми секторів – від клімату до охорони природи. Вона вимагає значних інвестицій, нових фінансових інструментів та зусиль від держави й бізнесу.
Імплементацію часто відкладають, посилаючись на брак ресурсів і воєнний стан. Водночас глава має високий суспільний інтерес: її реалізація принесе користь державі, суспільству та бізнесу, від подовження життя до підвищення конкурентоспроможності товарів на ринку ЄС і захисту здоров’я дітей від шуму.
Оцінка України за главою 27 – “хороший прогрес за звітний період”. Ключовими маркерами стали відновлення моніторингу викидів парникових газів (МЗВ), план впровадження системи торгівлі квотами (СТВ), рамковий кліматичний закон із метою кліматичної нейтральності до 2050 року.
У захисті довкілля відзначають Національний план управління відходами, закон про промислове забруднення, плани річкових басейнів та стратегію екологічного контролю.
Однак детальний аналіз показує: жоден напрям не заслуговує найвищої оцінки. Особливо критичні сфери – оцінка впливу на довкілля (ОВД), стратегічна екологічна оцінка (СЕО), геопросторові дані, доступ до інформації та участь громадськості. ЄС наполягає на відсутності загальних винятків, навіть тимчасових.
Блок горизонтального законодавства ключовий: він забезпечує екологічну демократію та врядування, без перехідних періодів на момент вступу до ЄС. Плани уряду щодо дерегуляції оцінок суперечать рекомендаціям.
Деякі висновки звіту здаються неактуальними, як згадка про недофінасування Орхуського центру. Звіт ігнорує роль неурядових організацій у євроінтеграції.
Цього року Єврокомісія застосувала технократичний підхід, на відміну від політичних оцінок попередніх років. Це пов’язано з підготовкою скринінгового звіту, хоча деякі оцінки розходяться.
Ключові рекомендації Єврокомісії
Рекомендації конкретні та обмежені. Україна повинна:
- привести ОВД і СЕО у відповідність до норм ЄС;
- подати другий національно визначений внесок до Паризької угоди;
- ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу та адаптувати законодавство щодо фторованих газів і озоноруйнівних речовин;
- прийняти Стратегію та план дій щодо циркулярної економіки;
- прийняти закон для імплементації регламенту ЄС про знеліснення;
- продовжити підготовку до розширення МЗВ та впровадження СТВ;
- зміцнити відповідальні органи з чіткими функціями, персоналом і експертизою.
Робота потрібна в усіх сферах через часткову імплементацію багатьох актів. Невиконані рекомендації попередніх років залишаються актуальними.
Звіт не дає політичного сигналу для пріоритетності довкілля. Нове Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повинно докладати зусиль, щоб зберегти темп, адже мета – вступ до ЄС до 2030 року вимагає прискорення.
Цей аналіз відображає точку зору автора як експертної думки.