Святослав Юраш, наймолодший народний депутат України, увійшов у велику політику у 23 роки, несучи на плечах досвід бійця АТО, активіста Майдану та амбітного реформатора. Народжений у Львові 1996-го, він виріс у родині інтелектуалів – батько Андрій Юраш став послом у Ватикані, мати Діана займається кінопродюсуванням. Його шлях від вуличних протестів до Верховної Ради вражає динамікою: служба в батальйоні “Айдар”, робота в ГО “Вільні люди”, а з 2019-го – мандат від “Слуги народу”. Розлучений у 2021-му, Юраш продовжує балансувати між фронтом і парламентом, голосуючи за ключові реформи, хоч і не без суперечок.
У 2025 році, станом на грудень, він залишається сержантом 24-ї окремої штурмової бригади “Айдар”, поєднуючи бойові обов’язки з депутатською роботою. Біографія Святослава Юраша сповнена контрастів: від студентських акцій до законопроєктів про українців за кордоном, від критики влади до лояльності фракції. Ця історія – про хлопця, який не чекав повістки від долі, а сам її писав.
Львівські двори, де гримить сніг під ногами школярів, стали першим ареною для Святослава Юраша. Народжений 2 грудня 1996 року в культурній столиці України, він виріс у атмосфері інтелектуальних дискусій. Батько, Андрій Юраш, релігієзнавець і колишній директор департаменту у справах релігій Міністерства культури, нині посол України у Ватикані, прищепив сину любов до історії та національної ідентичності. Мати, Діана Юраш, кінопродюсерка, голова компанії DZIDZIOFILM і член Української кіноакадемії, додала родині творчого дихання. Святослав Юраш біографія починається саме тут, у домі, де розмови про державу звучали за вечерею, ніби саундтрек до майбутніх революцій.
Шкільні роки минали бурхливо. Юраш навчався у львівській гімназії, де вже проявляв лідерські задатки – організовував шкільні дебати, волонтерив. Закінчивши школу, вступив до Львівського національного університету імені Івана Франка, але університетські стіни швидко стали тісними. Політика кликала на вулицю, а не в аудиторію. У 2013-му, коли Майдан запалав, Святослав кинувся в епіцентр – з плакатами, шинами і непохитною вірою в зміни.
Ранні роки та родинне коріння Святослава Юраша
Родина Юрашів – це мозаїка з інтелекту, мистецтва й дипломатії. Батько Андрій, автор книг про релігійний плюралізм, пройшов шлях від науковця до дипломата, представляючи Україну у Ватикані з 2020-х. Діана, продюсерка фільмів Михайла Хомикова, вплела в біографію сина нитки креативності – від музичних кліпів до повнометражок. Святослав, середній з трьох дітей, ріс у цьому коктейлі ідей, де релігія, кіно й політика спліталися в єдине полотно.
Дитинство не було хмарним. Юраш згадував у інтерв’ю, як батьки вчили його патріотизму через подорожі Карпатами та розповіді про УПА. Ці спогади формували характер – упертий, як карпатський камінь, і гнучкий, мов гірський вітер. До 18 років він уже волонтерив у молодіжних таборах, де кував перші контакти з майбутніми соратниками.
- Освіта: Львівська гімназія, ЛНУ ім. Франка (економіка чи політологія – точний факультет уточнено в джерелах як неповний курс через активізм).
- Сім’я: Батьки – Андрій та Діана; брат і сестра; шлюб з Софією Юраш (2019–2021).
- Хобі ранніх років: Читання історії, спорт, вуличні акції.
Цей фундамент виявився міцним, коли життя кинуло перший серйозний виклик. Перехід від школяра до активіста став природним, ніби ріка, що набирає сили перед порогами.
Майдан і перші кроки в громадській активності
Зима 2013-го. Київ горить, Львів кипить. Святослав Юраш, якому ледь виповнилося 17, стоїть на барикадах. Він координує постачання їжі, шин, аптечок – типовий майданівець з гарячим серцем. “Вільні люди”, ГО, де він став одним із засновників, стали його школою політики. Ця організація, натхненна правими ідеями, боролася проти корупції, за волонтерство.
Після Революції Гідності Юраш не заспокоївся. У 2014-му підписав контракт з ЗСУ, служив у 95-й аеромобільній бригаді. Потім – “Айдар”, де дослужився до сержанта. Бої на Донбасі загартували його: під Луганськом, де кулі свистять густіше за дощ, він навчився приймати рішення за секунди. Святослав Юраш біографія набуває воєнного відтінку – шрами на душі, медалі на грудях.
- 2013–2014: Майдан, перші акції “Вільних людей”.
- 2014: Мобілізація, служба в “Айдарі”.
- 2015–2018: Волонтерство, антикорупційні кампанії, протести проти Насіровa.
Ці роки – не просто резюме, а ковальня характеру. Юраш став голосом молоді, яка не терпіла компромісів. З фронту він повертався з ідеями реформ, які згодом поніс у Раду.
Політична кар’єра: від списків “Слуги народу” до Верховної Ради
2019-й. Вибори як вихор. Святослав Юраш, 22-річний фронтовик, №27 у списку “Слуги народу”. Прохідний бар’єр – і ось він, наймолодший депутат 9-го скликання. Присягнувши Раді, очолив підкомітет з питань зв’язків українців за кордоном. Його законопроєкти – про подвійне громадянство, захист дисидентів – відображають досвід емігрантських родин.
Фракція “Слуга народу” стала для нього платформою, але не без терків. У 2020-му Юраш критикував Саакашвілі, у 2022-му підтримував воєнні ініціативи. У липні 2025-го проголосував за зміни до законопроєкту 12414, що обмежили НАБУ та САП – крок, який викликав критику від антикорупціонерів. Та все ж він лишається лояльним, балансуючи між реформами й реальністю війни.
| Період | Посада/Діяльність | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 2019–2025 | Народний депутат IX скликання | Голова підкомітету з українців за кордоном; понад 200 голосувань за реформи. |
| 2022–дотепер | Сержант 24 ОШБ “Айдар” | Бойові ротації, волонтерство для ЗСУ. |
| 2014–2019 | Громадський активіст, боєць АТО | Засновник “Вільних людей”; протести проти корупції. |
Дані з сайту Chesno.org та sluga-narodu.com. Таблиця ілюструє еволюцію кар’єри – від окопів до парламентських трибун.
У 2025-му Юраш поєднує фронт і Раду: сержант “Айдару”, депутат. Його сторінка у Facebook – 10 тис. підписників – сповнена звітів з передової. Політична біографія Святослава Юраша – це гібрид воїна й політика, де кулемет і трибуна не суперечать одне одному.
Особисте життя: шлюб, розлучення та фронтові будні
Весна 2019-го: весілля з Софією, приватною підприємницею. Шлюб тривав до грудня 2021-го – розлучення тихо, без скандалів. Юраш не афішувує приватне, але в інтерв’ю зізнавався: війна краде час на родину. Нині – холостяк, присвячений Україні.
Фронт став другим домом. У 24-й бригаді “Айдар” він – сержант, організовує дрони, евакуює поранених. “Наймолодший депутат – найстарший сержант”, жартує у постах. Особисте життя вплітається у війну: листи з дому, дзвінки матері, мрії про мир.
Цікаві факти з біографії Святослава Юраша
Ви не повірите, але в 23 роки Юраш став наймолодшим депутатом в історії сучасної України – рекорд, що тримається досі. Його тату “Слава Україні” зроблене на фронті, символізує клятву бійцю. А ще він фанат метал-музики – слухає Rammstein під час ротацій, заряджаючись енергією. У 2020-му відмовився від зарплати депутата на користь ЗСУ – понад 500 тис. грн пішло на дрони. Ці штрихи роблять його не іконою, а живим хлопцем з мріями й слабкостями.
Суперечки та критика в кар’єрі Юраша
Не все гладко. Критики закидають голосування за “антиНАБУшні” зміни в 2025-му – мовляв, зрада реформ. Раніше – скандали з “Вільними людьми”, близькими до правих радикалів. Юраш парирує: “Війна диктує компроміси”. Його рейтинг на Chesno коливається, але лояльність фракції лишає його в грі.
У 2022-му, під час вторгнення, він першим з депутатів поїхав на фронт – жест, що затьмарив минулі помилки. Біографія набирає обертів: від популіста до перевіреного бійця.
Святослав Юраш – втілення покоління, яке виросло на війні й революціях. Його шлях триває: завтра – новий законопроєкт чи ротація. А ти, читачу, що думаєш про такого лідера? Історія не закінчується, вона пишеться щодня.