Житловий фонд великих міст України швидко зношується. Оновлення застарілих хрущовок гальмують війна, законодавчі бар’єри та проблеми з відселенням мешканців. Про це заявила народний депутат, голова Комітету з питань державної влади Олена Шуляк.
“У нас у великих містах є тисячі хрущовок. Ми буквально перед війною підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства. Є чудові приклади країн Балтії та Німеччини, яким чином відбувалася реновація ‘хрущовок’. Але війна нам скоригувала всі плани”, – зазначила вона.
Відповідний закон уже ухвалено в першому читанні, але він потребує доопрацювання. Шуляк наголосила: розглядати його треба комплексно, враховуючи енергоефективність, економічну доцільність і технічний стан будинків.
Ключове питання – хто вирішуватиме, чи розселити хрущовку й побудувати нову на її місці. Для знесення потрібна згода більшості мешканців. Саме опір окремих власників часто блокує процес. Реконструкція ж вимагає тимчасового відселення.
Сьогодні реновація не в пріоритеті міст. Навіть у Києві чи Дніпрі, де багато аварійних хрущовок, акцент на інших задачах. Міста мають планувати проекти заздалегідь.
“І вже потім, коли будуть сприятливі безпекові та фінансові умови, ти вже будеш готовий до реалізації того чи іншого проєкту”, – додала Шуляк.
Термін служби хрущовок
Член Національної Спілки Архітекторів України Валентин Погорілий пояснив: термін експлуатації п’ятиповерхових хрущовок сплив приблизно у 2010 році.
Цегляні сталінки якісніші за хрущовки. У них товстіші стіни й міцніші перекриття, тому термін служби довший. Хрущовки зводили з 50-х років, аби швидко відновити житло після війни.