Повномасштабне вторгнення Росії та закриття транзиту через Білорусь значно ускладнили життя працівникам Чорнобильської АЕС. Дорога до роботи тепер займає в рази більше часу, а повітряні атаки лишаються ключовою безпековою загрозою для регіону. Про це в інтерв’ю джерелу розповів генеральний директор ДСП “Чорнобильська АЕС” Сергій Тараканов.
Логістичні проблеми через Білорусь
Славутич, зведений після аварії 1986 року як заміну Прип’яті, розташований за 50 км від станції. Тоді не врахували, що шлях пролягає через Білорусь. До вторгнення персонал добирався електричкою двічі на тиждень — 40 хвилин без зупинок і перевірок.
Тепер маршрут закритий. Автобуси курсують через Десну та Вишгород — 5-6 годин у дорозі. “Через що ми перейшли на довші вахти по 10-13 діб. Це нам сильно ускладнило життя. Ми облаштували місця для проживання персоналу безпосередньо на майданчику”, — пояснив Тараканов.
На станції працюють близько 2200 осіб, переважно зі Славутича. Ще тисяча — у філії “Атомремонтсервіс” НАЕК “Енергоатом”. Місто налічує 20 тисяч жителів. Частина виїхала через війну, але Славутич прийняв внутрішньо переміщених осіб. Тривають проєкти будівництва житла за підтримки донорів, зокрема Єврокомісії. “Не можу сказати, що місто активно розвивається, але воно точно живе”, — додав гендиректор.
Прифронтовий регіон і повітряні ризики
Регіон — фактично прифронтовий, попри адміністративну належність Славутича до Київської області. “Територіально ми знаходимося на Чернігівщині. А Чернігівщина сильно потерпає від ворожих атак. Ми фактично є прифронтовим регіоном, хоча мало хто про це говорить. Але ми і до цього не дуже розслаблялися, а зараз — тим більше”, — наголосив Тараканов.