Країни Європейського Союзу посилили дискусії про створення системи взаємної оборони в межах ЄС без залежності від НАТО. Зростаючі сумніви щодо надійності безпекових гарантій, зокрема через політичні заяви з США, стали головною причиною, повідомляє джерело.
Ключовим елементом обговорень є стаття 42.7 Лісабонського договору. Вона зобов’язує держави ЄС надавати допомогу країні-члену, яка потерпіла від збройного нападу. Підтримка може бути військовою, гуманітарною чи фінансовою. Цю норму застосували лише раз — після терактів у Парижі 2015 року на запит Франції.
Ідея активніше використовувати статтю набирає обертів через можливе скорочення ролі США в НАТО. Європейські чиновники моделюють сценарії, де континент забезпечуватиме власну безпеку з мінімальним залученням американських сил.
Однак ЄС бракує повноцінної військової структури, на відміну від НАТО. Організація стикається з труднощами в координації, різними національними правилами бойових дій, бюджетними обмеженнями та відсутністю єдиного командування.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський скептично ставиться до шансів на ефективну оборонну систему в ЄС без змін до договорів.
Тим часом Брюссель готує тестові обговорення та симуляції застосування статті 42.7 у кризах. Окрім того, розвивається концепція “коаліції охочих” — спільних військових дій окремих країн для миротворчих місій чи операцій за межами Союзу.
Напруження в НАТО
Дональд Трамп не виключив виходу США з альянсу, назвавши його “паперовим тигром”.
На цьому тлі Європа аналізує варіанти колективної безпеки без участі США. Президент України Володимир Зеленський запропонував, щоб Велика Британія розглянула повернення до ЄС у разі виходу США з НАТО.
