У масовій свідомості ортодоксальні євреї часто постають у традиційному вбранні, суворо дотримуючись Тори та Галахи в закритих громадах. Такий стереотип не завжди відображає реальність. Спосіб життя євреїв значною мірою залежить від рівня ортодоксальності. Розглянемо ключові відмінності між ортодоксальними та іншими євреями.
Історія та основні риси ортодоксального іудаїзму
Ортодоксальний іудаїзм сформувався ще у 1500-х роках і остаточно закріпився на початку Нового часу. Ортодокси вважають себе справжніми хранителями єврейських традицій. Їхнє повсякденне життя визначається неухильним дотриманням усіх приписів Тори, яку вони сприймають як божественне одкровення.
Ортодокси поділяються на групи — сефардів, литовців, хасидів. Вони можуть відрізнятися діалектами мови, порядком молитов, звичаями чи навіть політичними поглядами. Та всіх єднає прагнення жити за Торою та Галахою.
Незважаючи на Голокост, ортодокси зберегли свою віру. У 1948 році, під час створення Ізраїлю, їхні громади отримали пільги: звільнення від армії в обмін на вивчення Тори з державною стипендією.
Сучасне життя ортодоксів: звичаї та виклики
Сьогодні чоловіки-ортодокси часто не працюють ні в армії, ні в економіці. Вони отримують державні виплати та благодійність. Жінки приносять додому зарплату, але коштів зазвичай бракує — такі сім’ї належать до бідних верств.
Громади називають себе “харедим” — “богобоязливі”. Вони уникають західних цінностей: у домах часто немає телевізора чи інтернету, бо вважають їх загрозою традиціям. Якщо інтернет потрібен для роботи, його фільтрують від “забороненого” контенту. З іншими євреями спілкуються переважно для навернення до віри.
Діти вчаться в окремих школах: хлопці й дівчата окремо. Програма акцентує релігію, з 13 років додають точні науки та етику.
Ортодокси живуть відокремлено. В Ізраїлі їх називають “чорними” через темне вбрання — лапсердаки, пейси, великі капелюхи. У кварталах Єрусалима вішають таблички з правилами скромності: закритий одяг темних кольорів і дотримання норм громади.