Мед, знайдений у давньоєгипетських гробницях, залишається придатним до вживання навіть після понад трьох тисяч років. Дослідники пояснюють це унікальними властивостями продукту, повідомляє джерело.
Одним із найяскравіших прикладів стали знахідки в гробниці фараона Тутанхамона, яку відкрила експедиція Говарда Картера 1922 року. Серед поховального інвентарю виявили алебастрові посудини з густими бурштиновими залишками, які ідентифікували як мед.
Природний захист від псування
На відміну від більшості продуктів, мед має кілька механізмів захисту. Головний — надзвичайно низький вміст води: бджоли випаровують вологу з нектару, тож бактерії та грибки не можуть розмножуватися. Додатковий бар’єр створює низький рівень pH, а фермент від бджіл утворює перекис водню — природний антисептик.
Умови в гробницях та давнє використання
Єгиптяни запечатували мед у товстостінних глечиках воском, смолою та глиною. Темряка, сухість і стабільна температура в поховальних камерах створили ідеальні умови для зберігання на тисячоліття. У Стародавньому Єгипті мед широко застосовували в медицині — для лікування ран та опіків, про що свідчить папірус Едвіна Сміта близько 1600 року до нашої ери.
Науковці зазначають: з часом мед темніє, кристалізується та втрачає частину аромату й антибактеріальних властивостей, однак навіть через тисячі років залишається безпечним для споживання. Це один із небагатьох продуктів, який за правильних умов може пережити цілі цивілізації.