Радіація залишається ключовою загрозою для довготривалих місій на Місяць. Його поверхня відкрита для жорсткого космічного випромінювання. Та нове дослідження розкриває несподівану знахідку: прихована космічна “порожнина”, пов’язана з магнітосферою Землі, непомітно знижує рівень радіації. Джерело зазначає, що це може кардинально змінити плани щодо безпеки космонавтів і досліджень.
Непомітний щит у космосі
Досі вчені вважали Місяць вразливим поза магнітосферою Землі. Без власного магнітного поля та атмосфери він мав би зазнавати постійного обстрілу частинками. Нові дані спростовують це.
Дослідження виявило динамічну взаємодію між Місяцем і земною магнітосферою. “Це відкриття свідчить про те, що вплив Землі поширюється далі і є менш передбачуваним, ніж передбачалося раніше. Магнітосфера, здається, не діє як простий щит, що вмикається та вимикається, а створює зони зі зниженим рівнем радіації, які зберігаються протягом тривалого часу. Ці зони дещо змінюють середовище, з яким стикається Місяць під час обертання навколо Землі”, — пояснюють автори.
Вчені сподівалися на чітку закономірність: низька радіація в магнітосфері, висока — поза нею. Замість цього дані показали аномалії. Рівні випромінювання залишалися низькими довше.
“Ми очікували, що радіація на поверхні Місяця буде постійною, коли Місяць не перебуває всередині магнітосфери Землі. Однак ми виявили, що магнітосфера забезпечує більший захист, ніж очікувалося”, — коментує Роберт Віммер-Швайнгрубер, астрофізик з Кільського університету, відповідальний автор дослідження.
Перспективи для місячних місій
Відкриття актуальне на тлі підготовки до повернення людини на Місяць. NASA та партнери планують постійну присутність найближчим часом.
“Я вважаю, що це круто, що ми готуємося повернутися на Місяць. Через кілька років ми зможемо дивитися на нього і гадати, що саме зараз там роблять астронавти чи тайконавти. Можливо, ми навіть зможемо дистанційно стежити за їхньою діяльністю. Це дасть нам усім можливість відчути, як відбувається дослідження нашого найближчого сусіда — Місяця”, — додає Віммер-Швайнгрубер.