Ольга Зіновіївна Хома очолює департамент освіти і науки Тернопільської обласної військової адміністрації, де її рішення безпосередньо впливають на повсякденне життя десятків тисяч учнів, учителів та батьків. Вона поєднує багаторічний педагогічний досвід із жорсткою управлінською практикою в умовах воєнного стану, коли кожне рішення щодо формату навчання чи безпеки шкіл стає питанням збереження майбутнього цілого покоління. Державна нагорода «Заслужений працівник освіти України», отримана 2024 року, підкреслює визнання її внеску в підтримку освітньої системи регіону попри демографічні втрати, енергетичні кризи та необхідність швидкої адаптації до нових реалій.
Її професійний шлях від учительської дошки до керівництва ключовим регіональним відомством ілюструє типову для української освіти історію поступового зростання через практичну роботу та відповідальність за реальні результати. У фокусі діяльності Ольги Хоми — не лише адміністративні процеси, а й живе реагування на виклики: скорочення кількості учнів через виїзд сімей за кордон, впровадження практичного предмета «Захист України» за участі демобілізованих військових, організація навчань з безпеки в усіх громадах області. Ці зусилля формують стійкість освітнього простору Тернопільщини, де традиції західноукраїнської педагогіки переплітаються з вимогами сьогодення.
Стаття розкриває не лише посади та дати, а й контекст, у якому працює Ольга Зіновіївна: як регіональна освіта зберігає якість попри обстріли енергосистеми, як централізоване управління допомагає громадам, і чому саме її стиль комунікації — відкритий, з цифрами та конкретними планами — викликає довіру в часи невизначеності.
Ранні роки та входження в педагогіку
Точна дата народження Ольги Зіновіївни Хоми в публічних джерелах не акцентується — це типово для багатьох державних службовців, які не прагнуть персональної слави. Проте відомо, що її професійне становлення тісно пов’язане з Тернопільщиною — регіоном, де освіта завжди мала глибоке коріння в сільських та міських громадах, у традиціях читання, дискусій та відповідальності за молодь. Багато джерел зазначають, що шлях почався з учительської роботи, зокрема викладання української мови та літератури, де кожне заняття перетворювалося на можливість передати не лише знання, а й цінності стійкості та любові до рідного слова.
У 1990–2000-х роках, коли Україна проходила через економічні трансформації та становлення незалежної системи освіти, Ольга Хома накопичувала досвід на різних рівнях: від класної кімнати до адміністративних посад у районних управліннях. Цей період сформував у неї розуміння, що реформи починаються не з наказів, а з конкретних людей — учителів, які щодня стають перед дітьми, і батьків, які довіряють школі найдорожче. Публічні матеріали описують її як людину, яка пройшла шлях від безпосередньої педагогічної практики до координації освітніх процесів на рівні області, що дозволило бачити систему зсередини — від щоденних труднощів до стратегічних можливостей.
Саме цей фундамент став основою для подальшого зростання. Коли 2015 року її призначили заступницею директора департаменту освіти і науки Тернопільської ОДА, а згодом — директором (близько 2018 року), вона вже володіла не лише теоретичним багажем, а й практичним знанням того, як рішення «нагорі» відгукуються в найвіддаленіших школах. Конкуренти часто обмежуються сухими таблицями «з учительки — до директора департаменту», не пояснюючи, чому саме цей досвід виявився критично важливим у 2022–2026 роках.
Від шкільної дошки до керівництва регіональною освітою
Кар’єрний шлях Ольги Зіновіївни Хоми — це історія поступового, але впевненого підйому крізь різні рівні системи. Почавши з учительської роботи, вона з часом обіймала посади, що вимагали вже не лише знання предмета, а й уміння організовувати колектив, розподіляти ресурси та знаходити баланс між вимогами міністерства та реальними можливостями шкіл. У 2015 році призначення на посаду заступниці директора департаменту стало логічним продовженням — вона вже знала, як виглядає освіта «знизу», і могла приносити цей погляд у кабінети обласного рівня.
З 2018 року, очоливши департамент, Ольга Хома взяла на себе відповідальність за всю вертикаль освіти Тернопільщини: дошкільну, загальну середню, позашкільну, спеціальну. Офіційний сайт Тернопільської обласної військової адміністрації підтверджує її як директора департаменту з відповідними днями прийому та контактами. У цей період департамент почав активніше впроваджувати цифрові інструменти, централізовані підходи до бухгалтерії та підвищення кваліфікації педагогів — кроки, які пізніше виявилися критично важливими, коли повномасштабна війна змусила систему працювати в режимі постійної адаптації.
На відміну від багатьох поверхневих біографій, які просто перелічують посади, варто зауважити: перехід на керівну посаду в обласному департаменті вимагає не лише адміністративних навичок, а й здатності вести діалог одночасно з Міністерством освіти і науки, територіальними громадами, батьками та самими педагогами. Ольга Зіновіївна демонструвала саме таку здатність — у публічних виступах і інтерв’ю вона завжди оперує конкретними цифрами та практичними рішеннями, а не абстрактними гаслами.
Освіта Тернопільщини в умовах воєнного стану: виклики та відповіді
Повномасштабне вторгнення 2022 року кардинально змінило контекст роботи будь-якого керівника освіти. Для Ольги Хоми це означало необхідність миттєво перебудовувати процеси під нові загрози: безпеку дітей, психологічну підтримку, формат навчання під час повітряних тривог та енергетичних обмежень. Тернопільщина, хоч і не перебуває на лінії фронту, відчула на собі міграційні хвилі — тисячі сімей виїхали, забравши дітей. За даними інтерв’ю Суспільному Тернопіль, на початок повномасштабного вторгнення в області навчалося значно більше учнів, ніж 107 тисяч, зафіксованих 2024 року; приблизно 7 тисяч забрали документи, і частина з них не повернулася.
Оптимізація мережі шкіл стала однією з найскладніших тем. Скорочення контингенту впливає на освітню субвенцію, матеріальну базу, навантаження на вчителів. Ольга Хома публічно обговорювала ці питання відверто: не приховувала демографічних тенденцій, але наголошувала на необхідності зберігати якість освіти навіть у менших закладах. У 2024–2025 роках, коли енергосистема зазнала нових ударів, департамент під її керівництвом координував рішення про перехід на дистанційне навчання або продовження канікул у найкритичніші періоди — це не просто адміністративні розпорядження, а реальні механізми захисту дітей від холоду та темряви.
Особливо показовою стала робота над предметом «Захист України». У інтерв’ю Суспільному Ольга Хома розповідала, що нова програма розробляється спільно з Міноборони, з акцентом на практичні навички, а не лише теорію. У школах області планували створювати спеціальні осередки, а серед викладачів — 21 демобілізований військовий. Це не просто зміна назви предмета, а спроба дати молоді інструменти для розуміння реальності та базові навички самозахисту. Паралельно проводилися масштабні навчання з алгоритмів дій у разі загрози нападу на заклади освіти — за участі поліції, ДСНС та поліції охорони. До кінця лютого 2026 року показові тренування мали відбутися в усіх громадах.
Ключові ініціативи та стиль управління
Однією з помітних рис керівництва Ольги Хоми є поєднання стратегічного бачення з увагою до деталей безпеки та цифрової трансформації. Департамент під її орудою активно просував централізовані підходи до управління, що дозволило ефективніше розподіляти ресурси в умовах обмеженого фінансування. Цифрові платформи для шкіл, про які згадують у публікаціях, стали не просто модним словом, а інструментом для продовження навчання під час блекаутів та тривог.
Важливим аспектом залишається співпраця з територіальними громадами. Освітня субвенція, закупівля шкільних автобусів (частина з яких раніше передавалася для потреб ЗСУ), підтримка позашкільної освіти — усе це вимагає постійного діалогу. Ольга Зіновіївна регулярно з’являється в медіа не для формальних коментарів, а для пояснення складних рішень простими словами: чому зменшується кількість класів, як вплине оптимізація на конкретну громаду, що робити батькам у перехідний період.
Особливо цінним є її вміння говорити про чутливі теми без прикрас — демографічний спад, необхідність об’єднання шкіл, адаптацію до воєнних реалій. Така прозорість формує довіру, якої часто бракує в системі.
Державне визнання та особистісний вимір
28 червня 2024 року під час урочистостей з нагоди Дня Конституції на Театральному майдані Тернополя Ользі Зіновіївні Хомі вручили звання «Заслужений працівник освіти України». Указ Президента №16/2024 відзначив її за значні заслуги у зміцненні державності, вагомий особистий внесок у розвиток суспільного життя та сумлінне виконання професійного обов’язку. Це не просто формальна нагорода — у контексті воєнних років вона символізує визнання тих, хто щодня тримає освітній фронт.
Особистісний вимір діяльності Ольги Хоми проявляється в тому, як вона сприймає свою роль: не як кабінетну посаду, а як відповідальність за тисячі доль. У публічних виступах вона часто наголошує на практичних речах — від організації навчань до підтримки вчителів, які повертаються з фронту або працюють в умовах постійного стресу. Це створює образ керівника, який розуміє, що за кожною статистикою стоять реальні діти та педагоги.
Цікаві факти про діяльність Ольги Зіновіївни Хоми
- Під її керівництвом департамент координував організацію показових навчань з безпеки в усіх територіальних громадах Тернопільщини — до кінця лютого 2026 року кожна громада мала відпрацювати алгоритми дій у разі загрози нападу на заклад освіти за участі поліції, ДСНС та охорони.
- Ольга Хома публічно обговорювала реальні цифри: у 2024 році в закладах загальної середньої освіти області навчалося 107 тисяч учнів, а з початку повномасштабного вторгнення документи забрали приблизно 7 тисяч дітей — частина з них не повернулася, що вплинуло на планування мережі та субвенцію.
- Впровадження оновленого предмета «Захист України» на Тернопільщині відбувається з акцентом на практичні навички та залучення демобілізованих військових як викладачів — у області налічувалося щонайменше 21 такий педагог.
- Департамент під керівництвом Ольги Хоми активно взаємодіяв з Міністерством освіти і науки та Міноборони при формуванні нової програми «Захисту України», орієнтованої на реальні потреби часу, а не лише теоретичні знання.
- У періоди енергетичних криз 2025–2026 років департамент оперативно координував рішення щодо формату навчання (дистанційне чи канікули) для захисту дітей від холоду та відсутності електропостачання, демонструючи гнучкість системи.
Сучасний контекст та спадщина
Станом на 2026 рік Ольга Зіновіївна Хома продовжує очолювати департамент у складних умовах: демографічний спад триває, енергетична безпека залишається актуальною, а потреби в психологічній підтримці учнів і вчителів — постійними. Її стиль — поєднання жорсткої управлінської дисципліни з емпатією до конкретних людей — дозволяє тримати баланс між необхідними реформами (оптимізація, цифровізація) та збереженням людського виміру освіти.
На відміну від багатьох біографій, які зупиняються на нагороді чи останній посаді, реальна історія Ольги Хоми триває щодня: у рішеннях про шкільні автобуси, у розмовах з громадами про майбутнє маленьких шкіл, у впровадженні практичного «Захисту України». Вона не просто адмініструє — вона тримає освітній простір Тернопільщини живим і стійким у час, коли це вимагає особливих зусиль.
Її приклад показує, що справжня біографія лідера освіти вимірюється не кількістю посад, а тим, наскільки система здатна продовжувати працювати, коли зовнішні обставини намагаються її зупинити. І в цьому сенсі внесок Ольги Зіновіївни Хоми вже вписаний у повсякденне життя тисяч тернопільських родин.