Іран продовжує завдавати ракетних ударів, незважаючи на масштабні атаки США та Ізраїлю по його військовій інфраструктурі. Тепер ключове питання: чи здатен Тегеран стріляти взагалі, повідомляє джерело.
Аналітики погоджуються: у країни лишаються значні запаси ракет. Багато з них заховані в підземних укріплених комплексах, які важко знищити. Це дозволяє Ірану зберігати можливості запусків навіть після втрат виробничих потужностей і пускових установок. Точні обсяги арсеналу невідомі. Оцінки різняться, а темпи витрати ракет визначити складно.
Денні Цитринович з Інституту досліджень національної безпеки називає нинішню стратегію вичікувальною.
“Нинішній підхід, схоже, є стратегією, спрямованою на виживання, а не на придушення… Іран, судячи з усього, навмисно нормує використання ракет і безпілотників”, – зазначає він.
Атаки змінюють характер. На початку конфлікту вони були інтенсивнішими, нині частота знизилася. Причини: вичерпання запасів чи свідоме обмеження для розтягування ресурсів.
Саша Брухманн з Міжнародного інституту стратегічних досліджень фіксує розрив між сприйняттям і ефективністю: “Ракетні обстріли з боку Ірану, як і раніше, в основному слабкі, особливо в порівнянні з першими трьома днями війни”. Він наголошує на паралельному інформаційному протистоянні.
Виробництво ракет триває, але не компенсує втрат від активних боїв. За високої інтенсивності запаси скорочуватимуться швидше, ніж поповнюватимуться.
Тактика еволюціонує. Замість масованих залпів Іран переходить до дрібних атак невеликими групами протягом дня. Це підтримує тиск, економлячи ресурси.
Лінетт Нусбахер, колишня радниця британського уряду з розвідки, вказує на ризики:
“Іранці, судячи з усього, запускають ракети з максимально можливою швидкістю, враховуючи обмеження. Кожен запуск вказує американцям або ізраїльтянам місце розташування вогневої точки”.
Вона згадує сучасні твердопаливні ракети, які швидше готуються до пуску.
Удари США та Ізраїлю б’ють по складах, виробництву й установках. Ефективність цих атак прискорює скорочення іранських можливостей.
Джим Ламсон із Центру досліджень нерозповсюдження підкреслює невизначеність:
“Здатність Ірану підтримувати нинішній рівень заходів у відповідь залишається вкрай невизначеною. Можливості Ірану щодо поповнення свого арсеналу були значно знижені”.
Частину сучасних систем ще не застосовували, що натякає на резерви. Експерти прогнозують: Іран продовжить атаки, але інтенсивність, як на початку, підтримати складніше через обмеження та тиск.
Наслідки для України
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна допомагає країнам Близького Сходу в захисті. Натомість Київ прагне постачань дизельного палива. Експерти попереджають про можливий дефіцит дизеля на 90%, критичний для сільгоспу та перевезень.
Енергетична криза через ескалацію загрожує постачанням палива до Києва й військовим операціям. Подорожчання ускладнює заправку танків, артилерії та бронетехніки.