Ізраїль нібито вперше застосував графітові бомби під час ударів по Ірану. Цілі — об’єкти енергетичної інфраструктури в Тегерані. Аналітики пояснюють, чому ця зброя така небезпечна.
Як діють графітові бомби
Ці касетні боєприпаси містять десятки суббоєприпасів із дрібними графітовими волокнами чи стрічками. Після скидання бомба розкривається. Елементи розсіюються в повітрі й осідають на обладнанні.
“Суббоєприпаси на певній висоті розпилюють ці графітові стрічки в повітрі, які потім осідають на землю”, — зазначають експерти.
Графіт проводить струм. Він викликає короткі замикання на електростанціях, трансформаторах і лініях електропередач. Результат — масові відключення електроенергії.
Зброя некінетична. Вона не руйнує споруди фізично й не зачіпає людей безпосередньо. Та паралізує критичну інфраструктуру.
Модель бомби невідома. Проте США мають суббоєприпаси BLU-114/B для касетних авіабомб. Їх застосовували в Іраку 1990–1991 років (до 85% електромереж з ладу) та Югославії 1999-го (близько 70%).
Якщо дані підтвердяться, це стане першим випадком для Ізраїлю.
Удари США по Ірану
Під час операції “Епічна лють” США вперше використали протибункерну бомбу GBU-72/B. Її маса — понад 2 тонни. Проникнення — більше 50 метрів ґрунту. Мета — контроль над Ормузькою протокою.
Американці задіяли стратегічні бомбардувальники B-52. Голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал ВПС США Ден Кейн підтвердив посилений контроль над повітряним простором Ірану.
Перехід до таких операцій свідчить про перевагу в небі. За перший місяць — понад 11 тисяч ударів. Уражено стільки ж цілей.