Система протиповітряної оборони навколо Москви побудована так, що не може перехоплювати всі українські дрони. Після залпів ракет-перехоплювачів російські комплекси потребують охолодження через перегрів. У цей час дрон може безперешкодно пролітати й уражати ціль. Таку думку висловив авіаційний експерт Костянтин Криволап.
Раніше лунали заяви, що ППО Москви «шалене» й здатне збивати все на будь-яких висотах. Після детального вивчення експерт дійшов висновку, що це не відповідає дійсності. Він також сумнівається в російських даних про запуск 200 дронів — ймовірно, їх було вдвічі менше. Ураження завдали саме дрони, а не ракети, як очікувалося.
Склад та обмеження ППО Москви
До початку повномасштабного вторгнення в Росії було 85–90 комплексів С-300 і С-400. Зараз їх залишилося від 45 до 60. Навколо Москви вздовж центральної кільцевої автодороги (довжина 338 км, радіус 100 км) зосереджено 15–20 комплексів С-400. Їх мають прикривати 20–30 систем «Панцир С-1/С-2».
Після запуску 12 ракет «Панцир С-1» потребує півгодини на охолодження. Версія «Панцир СМД Е» після 48 ракет — майже годину. Тому 13-й або 49-й дрон пролітатиме вільно. Для повного захисту об’єктів Москви потрібно щонайменше 70 «Панцирів». До війни виробили близько 330 таких систем, 110 продали за кордон, залишалося 220. Після втрат лишилося приблизно 110, і половина з них потрібна саме для Москви.
18 червня 2026 року дрони уразили Московський нафтопереробний завод, пошкодивши установку переробки нафти та чотири резервуари. Завод припинив роботу на невизначений термін. Саме через ці обмеження ППО українські дрони вільно досягають цілей на території Росії.