Падіння російського ударного безпілотника на житловий будинок у румунському портовому місті Галац, що за 20 кілометрів від українського кордону, стало черговим сигналом про вразливість Європи перед сучасною війною дронів. Унаслідок інциденту поранення отримали жінка та її 14-річна дитина. Румунська влада назвала подію серйозною та безвідповідальною ескалацією з боку Москви.
Прогалини в обороні східного флангу
За останні роки вторгнення безпілотників у повітряний простір країн ЄС та НАТО перетворилися на регулярне явище. Румунія від початку повномасштабної війни зафіксувала вже 47 таких випадків. Подібні інциденти також відбувалися в Польщі, Фінляндії, Латвії, Литві та Естонії.
Колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане заявив, що ситуація демонструє серйозні прогалини в обороні східного флангу Альянсу. «Затримки у засвоєнні уроків протягом останніх чотирьох років та брак військового і технологічного обладнання створюють вразливість, яку необхідно негайно усунути», — наголосив він.
Однією з головних проблем є те, що сучасні ударні дрони летять на малих висотах і часто залишаються непомітними для традиційних радарів. Румунські військові повідомили, що безпілотник, який впав у Галаці, був виявлений радарами, після чого в повітря підняли винищувачі F-16. Однак апарат знизився настільки низько, що фактично уникнув перехоплення. Тимчасовий прем’єр-міністр Румунії Ілліє Боложан визнав, що можливості країни залишаються обмеженими: «Реакція Румунії на оборону була обмежена рівнем обладнання».
Криза довіри та модернізація захисту
Експерти попереджають, що проблема виходить далеко за межі військових технологій і зачіпає довіру громадян до гарантій безпеки НАТО. Юлія Джоя, директорка Чорноморської програми вашингтонського Інституту Близького Сходу, вважає, що регулярні проникнення російських дронів ставлять незручне питання для Альянсу. «Якщо російські безпілотники можуть неодноразово входити в повітряний простір Румунії, досягати населених пунктів і все одно уникати перехоплення, громадяни неминуче запитають, чи гарантії безпеки НАТО діють на практиці», — зазначила вона.
Країни східного флангу вже почали прискорено модернізувати захист. Польща створює масштабну інтегровану систему боротьби з дронами. Латвія планує розгорнути спеціальні антидронові підрозділи на кордоні. Литва та Естонія змінюють законодавство, щоб оператори критичної інфраструктури могли самостійно збивати або глушити безпілотники.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після інциденту заявила, що це чергова червона лінія, яку було перетнуто. Канцлер Фрідріх Мерц наголосив на необхідності посилення східного флангу НАТО. Фахівці попереджають, що війна в Україні стала полігоном для стрімкого розвитку безпілотних технологій. Росія та Україна постійно вдосконалюють свої дрони, а традиційні системи ППО дедалі частіше виявляються занадто дорогими або неефективними для боротьби з дешевими безпілотниками.