Слідом за Ближніми печерами, відкритими для відвідувачів у лютому 2026 року, у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” стали доступні й Дальні печери. Урочисте відкриття відбулося 14 липня 2026 року.
Тестовий режим та графік роботи
Поки що, щонайменше до середини вересня, Дальні печери працюватимуть у тестовому режимі. З 14 по 15 серпня туди зможуть потрапити лише паломники — щоп’ятниці та щонеділі з 09:00 до 12:00. Далі формат розширять: у першій половині дня пускатимуть паломницькі групи, а після технічної перерви — екскурсійні. До підземного комплексу одночасно допускатимуть групи до 12 людей — за попереднім записом або в порядку живої черги.
Історія Дальніх печер почалася 1074 року, коли там поховали одного з засновників Києво-Печерського монастиря преподобного Феодосія. Нині там спочивають мощі 49 канонізованих святих, а загальна довжина коридорів становить 293 метри.
Освячення пам’ятного знаку Мазепі
Того ж дня за участі предстоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія освятили пам’ятний знак гетьману Івану Мазепі. Його встановили на честь ктиторської діяльності Мазепи в лаврі. За його підтримки наприкінці XVII — на початку XVIII століття звели та оновили низку монастирських споруд, а архітектура мазепинської доби значною мірою сформувала сучасний образ святині.
Одним із ключових елементів композиції став мощовик, який за музейною легендою належав Мазепі та символізує тяглість української державницької традиції. Митрополит Епіфаній зазначив, що на території Лаври майже немає поховань славетних предків українців. “Це спеціально країна-агресор століттями нищила нашу національну пам’ять. Немає ні князів, ні гетьманів, усіх розсіяні по світу або взагалі знищені місця їхнього поховання. Але наш обов’язок — це повернути, зібрати і створити національний пантеон наших героїв минулого, і пам’ятати героїв сучасних, які зараз боронять нашу територіальну цілісність”, — заявив він.
Він також запевнив, що російський дух поступово виганятимуть зі стін Лаври. “Поступово наша Лавра відновлюється, утверджується, українізовується. І цей зловісний, людиновбивчий дух руського міра вивітрюється, виходить з цього святого місця. Лавра стає справжньою українською святинею”, — додав митрополит.
Нагадаємо, російський обстріл у ніч на 15 червня 2026 року завдав серйозної шкоди об’єктам лаври, найбільше постраждав Успенський собор. Уже 19 червня лавра частково відновила роботу. На початку липня Кабінет міністрів ухвалив постанову, згідно з якою Український національний пантеон розмістять на території заповідника.