Формально особа може відмовитися проголошувати текст військової присяги або підписувати відповідний список, проте така дія не припиняє статусу військовослужбовця і не звільняє від виконання всіх обов’язків. Згідно зі статтею 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» початок проходження служби для мобілізованих громадян настає з дня відправлення у військову частину з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а не з моменту складання присяги. Відмова від присяги тягне лише дисциплінарні стягнення і не є підставою для звільнення під час воєнного стану.
Верховний Суд України у постановах 2025 року, зокрема у справі № 233/2667/23 від 15 січня 2025 року, чітко підтвердив: відмова не звільняє від наказів командирів і не скасовує кримінальної відповідальності за непокору. У 2026 році ця позиція залишається незмінною, адже законодавство чітко відокремлює урочистий ритуал присяги від фактичного початку військової служби.
Стаття розкриває механізми, судову практику та практичні наслідки для різних категорій осіб, щоб надати повну картину без емоційних перебільшень.
Що таке військова присяга та її правове значення
Військова присяга — це урочиста клятва громадянина України на вірність народу, державі та Конституції, яку складає кожен, хто вступає на військову службу. Її текст затверджено постановою Верховної Ради України ще у 1991 році і залишається незмінним: «Я, (прізвище, ім’я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю. Я клянусь захищати Українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності. Я присягаю ніколи не зрадити народу України».
Прийняття присяги відбувається після вивчення основних положень військового законодавства та статутів. Церемонія проводиться в урочистій обстановці перед строєм частини, з бойовим прапором і оркестром. Кожен військовослужбовець особисто читає текст і ставить підпис у загальному списку. День присяги вважається святковим для підрозділу.
Правове значення присяги полягає у формальному покладанні повної відповідальності за виконання військового обов’язку. Однак, як прямо вказано у законодавстві, вона не є умовою набуття статусу військовослужбовця. Це ключовий момент, який відрізняє українське регулювання від деяких інших країн, де присяга може мати конституційне значення для початку служби.
Коли починається військова служба за законом
Закон чітко визначає момент початку військової служби. Для громадян, призваних під час мобілізації на особливий період, цим моментом є день відправлення у військову частину або навчальний центр з відповідного ТЦК та СП. Саме з цієї дати особа набуває статусу військовослужбовця і зобов’язана виконувати накази, додержуватися статутів та нести відповідальність.
Присяга зазвичай складається вже у військовій частині, після прибуття. Якщо особа відмовляється від неї, це не скасовує факту початку служби. Такий підхід забезпечує безперервність виконання обов’язків навіть у складних умовах воєнного часу.
Для контрактників ситуація аналогічна: служба починається з дати зарахування до списків частини, а присяга — це формальний крок, який відбувається пізніше. У разі відмови від присяги особа все одно залишається у лавах ЗСУ і зобов’язана виконувати службові завдання.
Чи передбачена можливість відмови від присяги
Закон не містить прямого примусу до проголошення тексту присяги або підписання списку. Формально громадянин може відмовитися від участі у церемонії. Командир частини фіксує цей факт у службовому розслідуванні або акті.
Однак така відмова не має правових наслідків у плані звільнення від служби. Особа продовжує вважатися військовослужбовцем зі всіма правами та обов’язками. Відмова не є підставою для оскарження мобілізації чи переведення в інший статус.
У практиці 2025–2026 років командири частин у більшості випадків намагаються переконати особу скласти присягу, пояснюючи юридичні наслідки. Якщо відмова наполеглива, фіксується дисциплінарне порушення без зупинки виконання наказів.
Наслідки відмови від складання присяги
Основним наслідком є дисциплінарна відповідальність. Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за невиконання або неналежне виконання службових обов’язків командир має право накласти стягнення. Послідовність зазвичай така: спочатку зауваження або догана, потім сувора догана, а в разі повторення — попередження про неповну службову відповідальність або пониження в посаді.
Якщо відмова супроводжується невиконанням наказів командира (наприклад, відмова брати зброю чи вирушати на навчання), дії можуть кваліфікуватися за статтею 402 Кримінального кодексу України як непокора. Покарання в такому разі — від штрафу до позбавлення волі.
Під час воєнного стану звільнення за відмову від присяги не застосовується. Особа залишається у військовій частині і продовжує службу. Це підтверджує стабільність правової позиції держави щодо забезпечення боєздатності підрозділів.
Судова практика Верховного Суду
Верховний Суд у 2025 році сформував чітку позицію. У постанові Касаційного кримінального суду від 15 січня 2025 року (справа № 233/2667/23) судді зазначили, що закон не пов’язує факт прийняття присяги з початком проходження військової служби. Відмова від присяги не є законною підставою для невиконання бойового розпорядження.
У справі обвинувачений відмовився від присяги, навчання та виконання наказу про обладнання позицій. Суд встановив, що його поведінка підриває боєготовність і авторитет ЗСУ. Вирок за статтею 402 ККУ залишився в силі. Аналогічні висновки містяться в інших рішеннях 2025–2026 років.
Ця практика показує: суди розглядають відмову від присяги як свідоме ухилення від обов’язків, а не як реалізацію права. Захист, що ґрунтується лише на відсутності присяги, не спрацьовує.
Відмінності для різних категорій військовослужбовців
Для мобілізованих громадян наслідки найжорсткіші через особливий період. Служба починається автоматично з моменту відправлення, тому відмова від присяги не впливає на статус.
Контрактники, які вже проходили службу раніше, можуть посилатися на попередню присягу, але нова церемонія все одно проводиться. Відмова тут також тягне дисциплінарні заходи.
Для строковиків та курсантів військових закладів присяга є обов’язковим етапом, але відмова не скасовує призову.
У всіх випадках релігійні переконання чи інші мотиви не звільняють від дисциплінарної чи кримінальної відповідальності, якщо вони призводять до невиконання наказів.
Типові помилки при розумінні присяги
- Вважати, що без присяги особа не є військовослужбовцем. Це найпоширеніша помилка: служба починається з відправлення з ТЦК, а не з церемонії.
- Думати, що відмова автоматично дає право на звільнення. Під час воєнного стану таке звільнення не передбачене.
- Ігнорувати дисциплінарні наслідки. Навіть разова відмова фіксується і може призвести до накопичення стягнень.
- Вважати, що непокора через відсутність присяги є виправданою. Судова практика 2025–2026 років однозначно спростовує цей аргумент.
Порівняння наслідків у таблиці
| Дія | Наслідки для мобілізованого | Правова основа | Можливість звільнення |
|---|---|---|---|
| Відмова від присяги | Дисциплінарні стягнення (догана, сувора догана) | Ст. 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ, ст. 24 Закону про військовий обов’язок | Ні (під час воєнного стану) |
| Відмова від виконання наказу | Кримінальна відповідальність (до позбавлення волі) | Ст. 402 ККУ | Ні |
| Складання присяги | Повна відповідальність + формальне визнання обов’язків | Постанова ВРУ 1991 року | Загальні підстави звільнення |
Дані базуються на положеннях Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та рішеннях Верховного Суду.
Інші види присяг у правовому полі України
Окрім військової, в Україні існують присяги для Президента, народних депутатів, суддів та осіб, які набувають громадянство. У цих випадках відмова зазвичай означає неможливість зайняти посаду або отримати статус. Наприклад, Президент складає присягу перед Верховною Радою, і відмова фактично блокує вступ на посаду.
У контексті військової присяги ситуація принципово інша: ритуал не є перешкодою для виконання обов’язків. Це робить її унікальною серед державних присяг і підкреслює пріоритет фактичної служби над формальним актом.
У 2026 році під час дії воєнного стану акцент законодавства та судової практики залишається на забезпеченні боєздатності. Відмова від присяги не змінює правового статусу особи, але створює додаткові дисциплінарні ризики. Кожна ситуація індивідуальна, тому за конкретних обставин доцільно звертатися до військового юриста для аналізу документів і можливих дій. Законодавство продовжує еволюціонувати, але ключові принципи — стабільність статусу військовослужбовця та обов’язковість виконання наказів — залишаються незмінними.