У 1961 році батько Стівена Хокінга Френк занепокоєно писав у щоденниках, що син безцільно тиняється по дому, виявляє мало ініціативи та мало вчиться. Мати Ізобель додавала, що Стівен має комплекс неповноцінності та втратив віру у фізику в Оксфорді, вважаючи її гіршою за гуманітарні науки.
Діагноз і тріумф генія
Два роки потому, у 21 рік, Хокінгу діагностували БАС і дали лише два роки життя. Він спростував усі прогнози, став найвідомішим астрофізиком світу та помер у 2018 році у віці 76 років. У 1988 році вийшла його книга «Коротка історія часу», яка розійшлася тиражем понад 25 мільйонів примірників. Хокінг також здобув славу завдяки дослідженням чорних дір. У заключному абзаці книги він написав: «Пам’ятайте, що потрібно дивитися вгору на зірки, а не вниз під ноги. Постарайтеся осмислити те, що ви бачите, і замисліться над тим, що змушує Всесвіт існувати. Будьте допитливими. І яким би важким не здавалося життя, завжди є щось, що ви можете зробити і в чому досягти успіху. Важливо, щоб ви просто не здавалися».