Новий прем’єр-міністр Угорщини перебував при владі лише 12 годин, коли перші ракети вразили Закарпаття. Послання з Москви не могло бути чіткішим — це був попереджувальний постріл новому уряду. Експерти вважають, що такий крок сигналізує про розрив давньої негласної угоди між Росією та попереднім угорським лідером.
Експерт з Будапешта наголосив, що попередній підхід угорської влади був беззастережно проросійським: Угорщина виступала проти всього, що могло б допомогти Україні. Москва не бажає, щоб це змінилося. 13 травня Росія запустила понад 800 безпілотників по всій Україні в одній з наймасованіших атак війни, спрямованих проти критичної інфраструктури від Києва до заходу.
Кінець мовчазної угоди та наслідки для регіону
За словами аналітиків, Москва залишала Закарпаття недоторканим з першого дня вторгнення як частину негласної домовленості, яка визначала зовнішню політику Угорщини протягом чотирьох років. Цей напад поклав край угоді щодо захисту етнічних угорців у регіоні. Втрата Угорщини як союзника стала помітною невдачею для Москви як політично, так і практично.
Експерти зазначають, що удари по Закарпаттю стали способом Москви дати сигнал новому уряду: він не може захистити інтереси угорців за кордоном. Тепер Угорщина має готуватися до гібридних загроз, спроб дестабілізації та тиску, які інші члени НАТО в регіоні вже пережили. Це може стати попередженням і для інших промосковських урядів: будувати майбутнє на дружбі з Росією — нестабільний фундамент.
У ніч на 14 травня Росія завдала комбінованого удару по Україні із застосуванням дронів, ракет повітряного та наземного базування. Атака почалася 13 травня о 18:00. Повітряні сили зафіксували 731 засіб повітряного нападу — 56 ракет і 675 безпілотників. Під ударом опинилися Закарпатська, Чернівецька, Львівська та інші західні області. В Ужгороді дрони влучили в об’єкти критичної інфраструктури. Обласний центр Закарпаття атакували вперше з початку повномасштабної війни.