Арахамія Давид Георгійович: від сочинського хлопця до парламентського локомотива

Сочі, 23 травня 1979 року. Тут, на чорноморському узбережжі Радянського Союзу, з’явився на світ хлопчик на ім’я Давид Георгійович Арахамія. Батько-вчитель і мати-косметолог мріяли про спокійне життя, але доля кинула їх у вир подій: спочатку Гагри в Абхазії, де чарівні субтропіки обірвалися вибухами грузинсько-абхазької війни. У 1992-му, коли Давидові виповнилося тринадцять, родина тікала через Латвію та Пемзу, аби осісти в Миколаєві. Цей переїзд став фундаментом для людини, яка згодом переверне українську політику.

Миколаїв прийняв емігрантів тепло, ніби портова гавань корабель у шторм. Давид влилася в шкільне життя №36, де вчився на відмінно, мріючи про далекі горизонти. Грузинське коріння додавало перцю: він вільно говорив грузинською, російською, згодом опанував українську й англійську. Ці мови стали пропуском у великий світ, де прізвище Арахамія важко вимовлялося, тож народився псевдонім Девід Браун – простий, як американський джинс.

Освіта, що відкрила двері в бізнес-імперію

Після школи Давид рвонув до Києва, вступивши до Європейського університету. Магістр економіки – це не просто диплом, а інструмент для тих, хто хоче будувати, а не чекати милості. Паралельно магістерська програма Professional Management в Open University London відшліфувала навички: від стратегічного планування до управління командами. Уявіть: молодий хлопець з Миколаєва, який опановує британські знання дистанційно, поки інші тусуються в барах.

Ця освіта не пилилася на полиці. Давид почав з консалтингу, але швидко зрозумів: справжні гроші в IT. У 2002-му, коли інтернет ще діал-апом скрипів, він співзаснував TemplateMonster – платформу шаблонів для сайтів. Компанія росла, як дріжджовий тісто: з маленької студії 3D-графіки до глобального гравця з мільйонами клієнтів. У 2013-му, на піку Майдану, Давид продав її за понад 100 мільйонів доларів. Гроші? Так, але й свобода для нових викликів. Він оселився в США, запустив Weblium – конструктор сайтів, співзаснував МВА-Центр, Українське агентство експорту та інвестицій. А ще – Міжнародний центр стратегій безпеки й оборони, ніби передчуваючи бурю.

Волонтерський десант: коли бізнесмен став солдатом невидимого фронту

Революція Гідності 2014-го кликала. Продавши TemplateMonster, Давид повернувся в Україну й запустив “Народний проєкт” – сайт для збору бабла на екіпірування десантників 79-ї бригади. Збирали бронежилети, дрони, тепловізори. Серпень того ж року – радник голови Миколаївської ОДА з волонтерства. Вересень – уповноважений Міноборони з закупівель. Жовтень – радник міністра й голова Ради волонтерів. Співзасновник Асоціації народних волонтерів, куратор “волонтерського десанту”. Орден “За заслуги” III ступеня – не папірець, а визнання від тих, хто стоїть на передовій.

Його стиль? Практичний, як патрон у магазині. Замість порожніх слів – конкретні поставки. Волонтерство Арахамії стало мостом від бізнесу до політики, де ефективність – єдиний закон. Без нього ЗСУ могли б чекати довше на ключове спорядження.

Політичний ривок: лідер “Слуги народу” у Верховній Раді

2019-й. Позачергові вибори. Давид – №4 у списку “Слуги народу”, безпартійний на старті, але з харизмою, що чіпляє. Обраний, вступає в партію, очолює фракцію – 254 мандати під його крилом. Голова Миколаївської обласної організації, член Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки (підкомітет з нагляду за спецорганами). Керівник групи з міжпарламентських зв’язків зі США, секретар Націнвестиційної ради, член наглядової “Укроборонпрому”.

Його роль? Локомотив парламенту. Очолював делегацію на переговорах у Білорусі й Туреччині 2022-го, пропонував компроміси заради миру. У 2024-2025 роках – ключові закони: за легалізацію медканабісу (для онкохворих і воїнів), заборону релігійних структур РФ, реформу Регламенту ВР. Коментує вибори під час війни: гібридне голосування онлайн+офлайн, законопроєкт до лютого 2026-го. Закликає до власної зброї як гарантії суверенітету. Його голос – це пульс “слуг”, де прагматизм змішується з ризиком.

Ключові закони під його впливом

Ось перелік маркерних ініціатив, де Арахамія відігравав провідну роль. Вони показують еволюцію від оборони до реформ.

Джерела даних: uk.wikipedia.org, chesno.org. Ці закони – не просто папір, а інструменти для виживання держави в гібридній війні.

Сім’я – опора в штормі політики

Давид – двічі одружений. Перший шлюб розпався через брак часу, але дружать. Друга дружина – Вікторія, бенефіціарка активів: квартири в Києві, будинок у Миколаївській області, ділянка під Львовом. Шестеро дітей, усі на “Д”: Давид, Даніель, Дана, Демі, Даріка, Деніс. Двійнята з’явилися 2019-го, коли тато вже мріяв про Раду. Сім’я – його броня: у деклараціях 20 млн грн готівкою, авто, нерухомість. Вони тримаються разом, відпочивають, дружать з екс-дружиною.

Скандали: тіні на сонячному шляху

Політика – арена, де кожен крок під прицілом. Арахамію критикували за офшори (“нічого поганого”, – казав він), польоти на Фірташівському літаку (медичні причини), поїздки на авто Кауфмана (дружба). Сексизм у розмові з Корнієнком, пропозиція води в Крим (вибачився), ТВЕН-акцизи для Philip Morris. У 2025-му – голос за №12414, що послабив НАБУ. Але ви не повірите: попри шум, рейтинг тримається 25-35% серед “слуг”. Прагматик? Так, з ризиком обпектися.

Його історія – як американський сон з українським акцентом: від біженця до франта, що рулить парламентом. А що далі? Вибори 2026-го, реформи, війна… Давид Арахамія не стоїть на місці, і Україна з ним крокує вперед, хай і з подряпинами.