Роль фармацевтів в Україні кардинально змінилася. У прифронтових містах аптеки стали не лише пунктами видачі ліків, а й місцями першої допомоги та психологічної підтримки. Фахівці працюють попри постійні обстріли та ризики.
Щоденна боротьба в Нікополі
У Нікополі, що потерпає від частих атак, фармацевтка Анастасія Руснакова щодня виходить на зміну. Найважче — не лише вибухи поруч, а й людський біль, який бачиш щохвилини. Її аптека стоїть на береговій лінії — у найнебезпечнішій зоні.
“На роботу ми не ходимо — ми прибігаємо. Дрони постійно полюють на людей, — розповідає вона. — Нещодавно приліт був буквально за 30 метрів від нас. У цей момент до аптеки забігла дівчина з гострою реакцією на стрес, ми допомагали їй прийти до тями”.
Повітряні тривоги тут тривають практично цілодобово. Нові дрони важко виявити, тож доводиться постійно стежити за небом. Люди приходять не тільки по медикаменти, а й за розрадою — просто виговоритися.
Війна розділила родину Анастасії. Батьки залишилися в селі без зв’язку, води та аптек через обстріли. Дороги прострілюються, тож доньці заборонили приїжджати. “Перше, що зроблю після перемоги — поїду до них. Мрію, щоб ми знову зібралися разом”, — ділиться вона.
Професію фармацевта Анастасія обрала під час пандемії. Тепер ті труднощі здаються дрібницею. “Я жодного дня не пошкодувала про свій вибір. Я щодня допомагаю людям і відчуваю, що потрібна суспільству. Усі ці випробування дуже важкі, але вони роблять нас сильнішими”, — підкреслює фармацевтка.
Підтримка від “Аптеки 9-1-1”
Історія Анастасії ілюструє: у зонах обстрілів фармацевти — перша ланка медичної допомоги. Мережа “Аптека 9-1-1” робить підтримку таких фахівців пріоритетом. Компанія інвестує в освіту та розвиток молоді.
Вже підписано 75 меморандумів з навчальними закладами. Студенти проходять практику й стають повноцінними спеціалістами. Близько 700 співробітників підвищують кваліфікацію за підтримки мережі. Це дає не лише знання, а й впевненість. Покликання фармацевта — надавати допомогу та надію в найскладніші часи.