Промислова культура, яку майже сто років піддавали суворим обмеженням, знову входить у будівельну галузь як дозволений матеріал для теплоізоляції. Йдеться про костробетон — суміш на основі конопель і вапна.
Міжнародна рада з будівельних норм нещодавно схвалила використання конопляно-вапняних конструкцій у Міжнародному житловому кодексі. Тепер будівельні компанії в багатьох країнах можуть застосовувати цей матеріал у житлових будинках без спеціальних інженерних дозволів.
Як створюють костробетон
Внутрішнє ядро стебла конопель — деревна речовина луб — відокремлюють від волокон і змішують з гідроксидом кальцію та водою. Вапно покриває пористу серцевину, а згодом реагує з вуглекислим газом повітря. Процес карбонізації перетворює сполучне на карбонат кальцію. У результаті виходить легкий композит із теплоізоляційними властивостями, які в 15 разів перевищують показники звичайного бетону.
Матеріал гігроскопічний: пориста структура поглинає водяну пару з приміщень у періоди високої вологості. Деякі дослідження показують, що швидкозростаюча культура може зробити кінцевий продукт вуглецево-негативним, оскільки обсяг уловленого вуглецю перевищує викиди від збирання, переробки та транспортування.
Сільськогосподарський цикл потребує менше хімікатів, ніж традиційні матеріали. Рослини досягають зрілості за 90–120 днів і сприяють стабілізації ґрунту завдяки глибокій кореневій системі.
Костробетон не рекомендується використовувати для фундаментів нижче рівня ґрунту: тривалий контакт із вологою заважає матеріалу «дихати» і може призвести до розкладання волокон. Головною перешкодою для масового впровадження залишається дефіцит спеціалізованої техніки для переробки сировини в багатьох країнах.