Помідори потребують ретельного догляду, і будь-які помилки в поливі чи підживленні одразу позначаються на плодах. Верхівкова гниль проявляється як темна втиснута пляма на нижній частині помідора, яка поступово збільшується, підсихає й робить урожай непридатним для зберігання.
Ця проблема не є інфекцією, а виникає через погане засвоєння кальцію, різкі зміни вологості та стрес рослини. Боротьбу слід починати з усунення причин, а не з обробки вже уражених плодів.
Перші кроки: режим поливу та деревна зола
Ґрунт під кущами має залишатися помірно вологим без чергування посухи та перезволоження. У спеку томати краще поливати рідше, але рясніше, щоб вода проникала глибоко. Після поливу грядки варто замульчувати соломою, сіном чи торфом — це збереже вологу й захистить коріння від перегріву.
Деревна зола дає хороший ефект: вона містить кальцій і калій, а її дія м’якіша за мінеральні добрива. Дві склянки золи розводять у 10 літрах води й поливають кущі на вже вологій землі. Зола також трохи знижує кислотність ґрунту, що покращує засвоєння кальцію.
Крейда або доломітове борошно допомагають при кислому ґрунті. Їх вносять під рослини або готують слабкий розчин для поливу. Ефект не миттєвий, але склад ґрунту поступово покращується.
Борну кислоту застосовують у слабкому розчині для обприскування листя. Вона покращує обмін речовин і сприяє засвоєнню кальцію, однак важливо дотримуватися точного дозування.
Надлишок азоту, калію чи магнію блокує кальцій, тому підживлення мають бути помірними й збалансованими. Уражені плоди видаляють одразу — рослина спрямує сили на здорові томати. У вологу погоду слід стежити за можливими грибковими інфекціями.
Ключ до успіху — правильний полив, мульчування, збалансовані підживлення та своєчасне видалення пошкоджених плодів.