Український бізнес вимагає від уряду чіткої позиції щодо механізму CBAM та його наслідків для експорту, зокрема втрати валютної виручки. Влада підтверджує: українські металурги конкурують з європейськими в нерівних умовах через відмінності в державній підтримці. Про це заявили на Саміті експортерів у Києві.
Податок чи захист ринку?
Керівник офісу CEO групи “Метінвест” Олександр Водовіз наголосив, що CBAM під виглядом екологічного захисту став інструментом для охорони європейського ринку. “СВАМ це фактично податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання, бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютний виторг. Тож постає питання до уряду України: які наші спільні дії, розрахунки? Який план?”, – зауважив він.
Через CBAM українські виробники зменшують постачання до ЄС, втрачаючи конкурентні позиції на ключовому ринку.
Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка погодився: конкуренція нерівна через різний рівень фінансування. “Європейська металургія вже близько 20 років розвивається за рахунок декарбонізації з державною підтримкою. Тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим”, – зазначив він.
Європейські компанії отримують субсидії на “зелену” трансформацію, тоді як українські стикаються з ростом витрат на тлі війни. Качка додав, що ринки металургії висококонкурентні та політизовані, але Україна веде переговори з ЄС для збереження умов експорту.
Економічні втрати
За даними Федерації роботодавців, CBAM призведе до:
- падіння ВВП на $8,7 млрд до 2026 року та $11,3 млрд у 2034-му;
- зменшення податкових надходжень і соціальних внесків на $2,8 млрд у 2026 році та $3,6 млрд у 2034-му.