Артем Дмитрук — народний депутат України IX скликання від партії “Слуга народу”, чиє життя сповнене драматичних поворотів: від вуличних пригод підлітка в Одесі до гучних скандалів у парламенті та звинувачень у зраді. Народжений 28 червня 1993 року в маленькому Казатині Вінницької області, він рано опинився сам на сам із жорстокою реальністю, переїхавши до Одеси у 13 років без батьківської опіки. Його кар’єра поєднує спорт, юриспруденцію, політику та релігійну активність, але останні роки затьмарені конфліктами з законом, колаборантськими звинуваченнями та втечею за кордон.
У 2025 році Дмитрук потрапив під санкції РНБО України з 22 червня, став фігурантом бази “Миротворець” і приєднався до проросійських структур у Лондоні, що кардинально змінило його імідж від “слуги народу” до “зрадника”. Біографія Артема Дмитрука — це історія амбіцій, що зіткнулися з реаліями війни, де спортивна міць поступилася політичним помилкам, а одеські корені переплелися з антиукраїнськими риториками. Ця розповідь розкриває всі грані його шляху, від перших кроків до сучасних перипетій.
Казатин, тихе залізничне містечко на Вінниччині, став колискою для Артема Геннадійовича Дмитрука. 28 червня 1993 року тут з’явився на світ хлопець, чиє дитинство швидко перетворилося на урок виживання. Мати Ірина довго жила за кордоном, тож у 13 років Артем самотужки подався до Одеси — великого, гамірного порту, де море шепотіло обіцянки пригод, а вулиці перевіряли на міцність. Перші ночі на вокзалі, підробітки заради шматка хліба — це не романтика, а сира реальність, яка загартувала його, як сталь у ковадлі.
В Одесі Артем знайшов себе в спорті. Пауерліфтинг став його рятівним колом: м’язи росли, а впевненість міцніла. Він здобув звання майстра спорту, очолив спортивний клуб і навіть став іподияконом УПЦ Московського патріархату — релігія додала йому ауру духовного воїна. Закінчивши Одеську національну юридичну академію за спеціальністю “Правознавство”, Дмитрук здавався ідеальним прикладом self-made man: з нуля до успіху за власними силами.
Ранні роки: від Казатина до одеських вулиць
Дитинство Артема в Казатині минуло непомітно, але переїзд до Одеси у 2006 році став переломом. Без копійки в кишені, без родинної підтримки, він ночував де придеться, мився в общественных душевих і шукав будь-яку роботу. “Я просто виживав”, — згадував він пізніше в інтерв’ю. Ця епоха сформувала характер: жорсткий, прямолінійний, з вуличною мудрістю, що пізніше проявиться в політиці.
Спорт увійшов у життя як рятувальний круг. У пауерліфтингу Артем блищав: важкі штанги підкорювалися йому, як вороги на рингу. Він не просто тренувався — створював клуб, де хлопці з бідних кварталів знаходили дисципліну. Релігійний поворот стався паралельно: як іподиякон УПЦ МП, він носив хрест не лише на шиї, а й у серці, що згодом призведе до конфліктів у часи війни.
- Ключові етапи раннього життя: 1993 — народження в Казатині; 2006 — переїзд до Одеси; 2010-ті — перші спортивні звитяги та юридична освіта.
- Особливість: Самостійність з 13 років — рідкісний випадок, що робить його біографію схожою на голлівудський сюжет про підйом із низів.
- Вплив на характер: Розвинув стійкість, але й агресивність, яка вирветься в скандалах.
Ці роки заклали фундамент: спорт дав фізичну силу, юриспруденція — інтелект, релігія — ідеологію. Але Одеса, з її мультикультурним виром, також навчила маневрувати між інтересами.
Політична кар’єра: від “Слуги народу” до скандалів
2019 рік став злетом. Артем Дмитрук балотувався по мажоритарному округу №133 в Одесі від “Слуги народу” — партії Зеленського, що обіцяла свіжий подих. Перемога з великим відривом: одесити побачили в ньому свого, спортсмена з народу. У Верховній Раді IX скликання він увійшов як член фракції, працював у комітетах, але швидко вирізнявся контроверсійними заявами.
Антивакцинаторські погляди, захист УПЦ МП, критика ЗСУ — це не пасувало до патріотичного наративу воєнного часу. У 2022-му, коли ракети падали на Одесу, Дмитрук говорив словами, близькими до російської пропаганди. Скандали наростали: у 2024 році його запідозрили в нападі на правоохоронця та військового, після чого він нібито незаконно втік за кордон. Офіс генпрокурора відкрив справу.
| Період | Ключові події | Наслідки |
|---|---|---|
| 2019 | Обрання нардепом від №133 | Вхід до фракції “Слуга народу” |
| 2022-2024 | Антивакс-позиція, захист УПЦ МП | Втрата довіри, скандали |
| 2024-2025 | Підозра в нападі, втеча | Санкції РНБО, база “Миротворець” |
Дані з офіційного порталу Верховної Ради України (itd.rada.gov.ua) та Chesno.org. Таблиця ілюструє стрімке падіння: від трибуни парламенту до статусу втікача.
У 2025 році Дмитрук офіційно став колаборантом в очах багатьох: приєднався до проросійського “Клубу народного єдінства” у Лондоні, де його соратниками називають Азарова та Дугіна.
Скандали та звинувачення: темна сторона біографії
Напад на правоохоронця та військового в 2024-му — вершина айсберга. Дмитрук, за версією слідства, побив їх голими руками, демонструючи пауерліфтерську міць. Втеча за границу, ймовірно, через кордон з Молдовою, додала кримінального колориту. З червня 2025-го — санкції РНБО, внесення до бази “Миротворець” як зрадника.
Його риторика дратувала: антивакцинаторство під час пандемії, оборона УПЦ МП попри її зв’язки з РФ, критика мобілізації. У Лондоні він продовжує: вступив до політклубу, близького до кремлівських наративів. Одесити, що обирали його, тепер відчувають зраду — округ №133 страждає від ракет, а депутат вещає з безпечного далеку.
- 2024: Напад і підозра — перша кримінальна справа.
- Червень 2025: Санкції РНБО — офіційний статус “ворога”.
- Вересень 2025: Членство в проросійському клубі — остаточний розрив з Україною.
Ці події не просто скандали — вони руйнують репутацію, побудовану роками. Ви не повірите, але колишній спортсмен тепер ховається, як тінь від власних помилок.
Сім’я, спорт і релігія: особисте життя Артема Дмитрука
Сім’я — загадка: мати Ірина за кордоном, про батька чи дружину мало що відомо. Дмитрук тримає приватність за залізну завісу, фокусуючись на публічному іміджі. Спорт лишився пристрастю: пауерліфтинг — його візитівка, клуб у Одесі досі функціонує, хоч і без лідера.
Релігія — ключовий елемент. Як прибічник УПЦ МП, він палко відстоював її під час переходів до ПЦУ, називаючи це “гоніннями”. У часи війни це виглядало підозріло, ніби духовність сліпить очі на геополітику.
Цікаві факти з життя Артема Дмитрука
- У 13 років ночував на одеському вокзалі — факт, що робить його біографію епічною сагой виживання.
- Майстер спорту з пауерліфтингу: міг би змагатися з професіоналами, але обрав політику.
- Фігурант бази “Миротворець” з 2025-го — рідкісний випадок для чинного нардепа.
- У Лондоні приєднався до клубу з Азаровим — ironія долі для “слуги народу”.
- Антивакцинатор: у 2021-му блокував пункти щеплень, попри епідемію.
Ці деталі додають кольору портрету: від героя низів до антигероя війни.
Сучасний статус Артема Дмитрука у 2025 році
Станом на грудень 2025-го, Дмитрук у Лондоні — під санкціями, з кримінальними справами в Україні. Проросійські заяви тривають: критика ЗСУ, ностальгія за УПЦ МП. Одеса пам’ятає його як обіцянку змін, що обернулася розчаруванням. Біографія Артема Дмитрука — урок про те, як амбіції без принципів ведуть у прірву.
Він міг би бути символом успіху, але обрав інший шлях. Політика — як пауерліфтинг: одна помилка, і штанга тисне смертельно. Артем Геннадійович продовжує говорити з-за кордону, але чи почує його Україна — питання відкрите, як Чорне море перед бурею.