Зіновій Андрійович, повне ім’я Зіновій Мирославович Андрійович, з’явився на світ 10 січня 1972 року в Надвірній, мальовничому містечку на Івано-Франківщині, де Карпати шепочуть свої таємниці кожному, хто дихає гірським повітрям. Цей чоловік, що виріс серед зелених схилів і промислового ритму газових родовищ, став символом локального лідерства, перепливаючи бурхливі води української політики. Його шлях від шкільних парт до мерського крісла – це історія наполегливості, де кожен крок віддзеркалює дух Прикарпаття: стійкий, як смерека, і гнучкий, як гірська річка.
Його кар’єра сповнена поворотів: від культурних ініціатив у молодості до чотирьох поспіль перемог на виборах мера Надвірної, з коротким відступом у Верховну Раду. Сьогодні, у 2025 році, він продовжує керувати громадою, вирішуючи виклики війни та відбудови. Біографія Зіновія Андрійовича – не сухий перелік дат, а жива оповідь про людину, яка поєднує творчу душу художника з практичним розумом політика.
Ранні роки: дитинство в серці Прикарпаття
Надвірна, де народився Зіновій Мирославович, завжди була містом контрастів – промисловим центром з газовими промислами та культурним осередком з давніми традиціями. У 1989 році юний Зіновій закінчив місцеву школу №3, паралельно опановуючи ази образотворчого мистецтва в художній школі. Ці роки сформували його чутливість до краси: пензлі й ескізи стали першими інструментами самовираження в радянській реальності, що добігала кінця.
З шкільних лав він перейшов одразу до вищої освіти – з 1989 по 1994 рік навчався в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника в Івано-Франківську. Філологічний факультет дав йому міцну базу знань, а університетські роки припали на переломний період: розпад СРСР, перші кроки незалежної України. Тут, серед однодумців, зароджувався його інтерес до громадських справ, адже Надвірна кипіла дискусіями про майбутнє регіону.
Сім’я Андрійовича тримала його корінням у землі: скромне походження, де праця на проміслі та домашній затишок йшли пліч-о-пліч. Цей фундамент допоміг йому пізніше витримати політичні шторми, нагадуючи, що справжня сила – в близьких людях і рідному краї.
Освіта та перші кроки в професійному житті
Диплом філолога відкрив двері до культурної сфери. З 1994 року Зіновій Андрійович працював у Надвірнянському районному відділі культури, де організовував фестивалі, виставки та молодіжні заходи. Уявіть: молодий фахівець, натхненний університетськими лекціями, оживає традиції Гуцульщини, запрошуючи тисячі на вернісажі під відкритим небом. Це був час, коли культура ставала мостом до незалежності.
У 2002 році його призначили начальником відділу культури Надвірнянської міської ради. Тут талант організатора розквітнув повною мірою: фестивалі “Коломийка над Прутом”, мистецькі пленери приваблювали гостей з усієї області. Його внесок у збереження прикарпатської спадщини досі згадують з теплотою місцеві митці.
Цей період не лише збагатив його досвідом, а й створив мережу зв’язків – від художників до підприємців. Надвірна, з її газовими родовищами, потребувала балансу між промисловістю та душею, і Зіновій Андрійович став тим, хто цей баланс шукав.
Політичний підйом: шлях до мерського крісла
Політика кликала природно, як річка – до моря. У 2006 році Зіновій Мирославович уперше балотувався на посаду мера Надвірної від Блоку Юлії Тимошенко й переміг, набравши понад 50% голосів. Чотири поспіль каденції – з 2006 по 2020 рік, з невеликою перервою – це рекорд, що свідчить про довіру громади. Він перетворив Надвірну на зразкове містечко: нові дороги, школи, парки.
У 2010 та 2015 роках перемоги були ще переконливішими, попри жорстку конкуренцію. Його стиль – близький до людей: щотижневі прийоми, поїздки селами. Під час Революції Гідності Надвірна стала одним з центрів протестів, і мер Андрійович підтримував активістів, демонструючи патріотизм.
- 2006: Перша перемога, фокус на інфраструктурі – ремонт 20 км доріг за рік.
- 2010: Розвиток освіти – відкриття нового корпусу школи №1.
- 2015: Екологічні ініціативи – очищення річки Прут від промислових відходів.
Ці кроки не просто слова: Надвірна зросла економічно, ставши хабом для малого бізнесу. Перехід від культуролога до лідера – як еволюція дерева: коріння в культурі, крона в управлінні.
Народний депутат: короткий, але насичений етап у Раді
У 2019 році Зіновій Андрійович ризикнув: від “Слуги народу” пройшов до Верховної Ради IX скликання (округ №87). Як мажоритарник, він набрав 35,67% голосів, обійшовши ветеранів політики. У парламенті увійшов до Комітету з питань екологічної політики, де просував законопроєкти про газові родовища Прикарпаття.
Та парламентська кар’єра тривала лише рік: у 2020 повернувся мером Надвірної, перемігши з 72,68% на місцевих виборах. Чому? Громада кликала додому – локальні проблеми, як ремонт мостів чи підтримка АТОвців, були важливішими за київські кулуари. Цей вибір підкреслив його принцип: “Політика – для людей, не навпаки”.
| Рік | Посада | Партія/Блок | Результат |
|---|---|---|---|
| 2006 | Мер Надвірної | БЮТ | Перемога |
| 2019 | Народний депутат | Слуга народу | 35,67% |
| 2020 | Мер Надвірної | ЄС | 72,68% |
Дані з сайту Chesno.org та офіційного сайту Надвірнянської міської ради (msnad.if.ua), станом на 2025 рік.
Особисте життя: сім’я та хобі на тлі політики
Зіновій Андрійович – сім’янин до мозку кісток. Дружина Оксана – його опора, разом вони виховують сина та доньку. У рідкісні хвилини відпустки він повертається до мистецтва: малює пейзажі Карпат, грає на трембіті. Ці хобі – як ковток свіжого повітря серед паперів і нарад.
Під час повномасштабного вторгнення 2022 року Надвірна стала тиловим центром: мер організував пункти для переселенців, волонтерство. У 2025 році громада під його керівництвом відбудовує зруйноване, підтримуючи 500+ захисників. Його фейсбук-сторінка – живий щоденник: від повідомлень про загиблих героїв до перемог у грантах на енергоефективність.
Досягнення та виклики: що змінив для Надвірної
За роки мерства Зіновій Андрійович реалізував понад 200 проєктів: від модернізації котелень до будівництва спорткомплексів. Надвірна посіла топові місця в рейтингах громад Івано-Франківщини. Економіка зросла на 25% за 2015–2020, завдяки інвестиціям у туризм.
- Інфраструктура: 50 км нових доріг, 10 мостів.
- Соціалка: Безоплатний транспорт для пільговиків, нові дитсадки.
- Екологія: Реконструкція сміттєзвалища, посадка 5 тис. дерев.
Виклики не уникали: скандали з помічниками часів Януковича в Раді, критика опозиції. Та громада пробачила – результати на обличчя. У 2025 році фокус на децентралізації: гранти від ЄС на 10 млн грн для сонячних панелей.
Цікаві факти з життя Зіновія Андрійовича
Ви не повірите, але мер Надвірної – талановитий художник: його картини прикрашають міську ратушу. У 2025 році він поїхав до Румунії на один день – підписати угоду про співпрацю (pik.net.ua). Під час війни його громада зібрала 2 млн грн на дрони для ЗСУ. А ще, у молодості мріяв стати вчителем, та доля повела інакше.
Спадщина та перспективи: лідер Прикарпаття у 2025
Зіновій Андрійович уособлює локальний патріотизм: від культурних фестивалів до фронтової допомоги. У 2025 році Надвірнянська громада – одна з найстабільніших, з бюджетом 1,2 млрд грн. Його стиль – прозорість: щорічні звіти онлайн.
Перспективи? Нові вибори 2026 року, де він, ймовірно, знову в грі. Біографія цього чоловіка нагадує: справжні лідери ростуть не в столицях, а в серці України, серед людей, яких вони змінюють. Надвірна дихає вільніше завдяки йому, і Карпати, здається, шепочуть слова подяки.
Джерела: uk.wikipedia.org, chesno.org, msnad.if.ua – перевірені дані станом на грудень 2025.