Олександр Матусевич Борисович – народний депутат від партії “Слуга народу”, який увійшов до Верховної Ради України дев’ятого скликання за мажоритарним округом №86 на Івано-Франківщині. Народжений 20 березня 1974 року в селі Старий Мізунь Долинського району, він пройшов шлях від місцевого лісника до ключового гравця в аграрній політиці країни. Його біографія сповнена стійкості, як ті карпатські смереки, що вистоять проти бур.
У 2019 році Матусевич став частиною “зеленого” парламенту, де активно лобіює інтереси аграріїв, а згодом приєднався до фракції “Слуга народу”. Кар’єра в політиці переплітається з бізнесом у сфері лісу та землі, роблячи його фігурою, близькою до реальних проблем селян. Станом на 2025 рік він продовжує роботу в Раді, фокусуючись на земельних реформах та підтримці фермерів.
Ця біографія розкриває не лише хронологію подій, а й контекст його впливу на українську політику, з акцентом на регіональні особливості Прикарпаття та виклики воєнного часу.
Село Старий Мізунь, де 20 березня 1974 року з’явився на світ Олександр Борисович Матусевич, – це тихий куточок Івано-Франківської області, оточений густими лісами Долинського району. Тут, серед карпатських пагорбів, формувалася душа людини, яка згодом стане мостом між селом і владою. Батьки – прості селяни – прищепили йому любов до землі, що з часом перетворилася на професійну пристрасть.
Дитинство минуло в ритмі сільського життя: допомога по господарству, перші кроки в лісі, де дерева шепотіли секрети природи. Цей фундамент визначив вибір професії. Уже в юності Олександр відчував поклик до лісового господарства, ніби природа сама кликала його на стежки Вигодщини.
Освіта: від лісотехніки до практичного досвіду
У 1990-х роках, коли країна переживала переломні часи, Матусевич вступив до Львівського лісотехнічного інституту (нині – Національний лісотехнічний університет України). Закінчив його за спеціальністю “лісове господарство”, здобувши диплом, що став пропуском у світ дерев і землі. Навчання не обмежилося теорією – практика в карпатських лісах загартувала характер.
Після випуску Олександр одразу занурився в роботу: спочатку рядовим лісником, згодом менеджером у сфері деревообробки. Ці роки навчили його розуміти нюанси лісової промисловості, де кожен стовбур – це не просто деревина, а частина екосистеми. До 2019 року він накопичив досвід, що дозволив керувати власними підприємствами, пов’язаними з лісом і агробізнесом.
- Львівський лісотехнічний інститут: спеціальність “Лісове господарство”, диплом 1990-х.
- Практика в Долинському лісгоспі: робота з посадкою, охороною та раціональним використанням ресурсів.
- Додаткові курси: менеджмент у агросекторі, що допомогло в бізнесі.
Цей освітній шлях не просто дав знання – він сформував візію сталого розвитку, яка згодом знайшла відображення в парламентській діяльності. Перехід від лісника до депутата здається логічним, бо обидві ролі вимагають турботи про коріння.
Кар’єра до політики: ліс, земля і бізнес
Початок професійного життя Матусевича – це історія зростання в тіні карпатських гір. У Вигодській селищній раді він став членом виконавчого комітету, де першим стикався з болючими питаннями громад: дороги, що розмиваються дощами, і землі, які чекають господаря. Тут, у 2000-х, зародився його інтерес до самоврядування.
Бізнес прийшов природно: підприємства з деревообробки та агропідприємства на Івано-Франківщині. Олександр Борисович керував ними з розумінням місцевих реалій – де снігопади руйнують плани, а родючість ґрунту залежить від турботи. До 2019 року його активи дозволяли фінансувати місцеві ініціативи, від ремонту шкіл до допомоги ветеранам.
| Період | Посада/Діяльність | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 1990-ті – 2000-ті | Лісник, менеджер | Розвиток лісогосподарств Долинського району |
| 2010-ті | Член Вигодської селищної ради | Ініціативи з інфраструктури |
| До 2019 | Підприємець в агро- та лісосекторі | Створення робочих місць локально |
Дані з сайту Chesno.org. Ця таблиця ілюструє еволюцію від локального лідера до національного гравця, де кожен етап додавав ваги його авторитету.
Політичний шлях: від мажоритарки до Верховної Ради
2019 рік став переломним: під синьо-жовтими прапорами “Слуги народу” Матусевич переміг на окрузі №86, набравши переконливу перевагу. Вхід до парламенту – це не випадковість, а результат довгих розмов з виборцями за чаєм у сільських хатах. Він обіцяв реформи в аграрці, і слово тримає.
У Раді дев’ятого скликання Олександр увійшов до Комітету з аграрної політики. Тут він став голосом селян: просував земельну реформу, борався за субсидії фермерам. У 2020-2025 роках його ініціативи допомогли тисячам прикарпатських господарств отримати підтримку під час війни. Голосування за ключові закони – від ринку землі до зеленої енергії – показують прагматизм, приправлений регіональним акцентом.
- 2019: Перемога на виборах (мажоритарка №86).
- 2020: Вступ до фракції “Слуга народу”.
- 2022-2025: Активна робота в умовах воєнного стану, фокус на аграрній стійкості.
Політика для нього – не сцена, а поле, де сіється майбутнє. Перехід від локальних справ до Києва розкрив його як стратега, здатного балансувати між інтересами центру і периферії.
Особисте життя та родина
Олександр Матусевич – сім’янин до мозку кісток. Дружина і діти – його опора, як коріння для дерева. Вони живуть на Івано-Франківщині, де родина тримає зв’язок з землею: город, лісова садиба. Подалі від столичних спалахів, ближче до джерел сили.
Хобі? Полювання в Карпатах, риболовля на місцевих річках – заняття, що повертають до коренів. Він не з тих, хто хизується трофеями в Instagram; для нього це спосіб перезарядитися, слухаючи тишу природи. Родинні цінності пронизують усе: від підтримки громади до парламентських рішень.
Досягнення та скандали: світло і тіні кар’єри
Серед здобутків – закони про земельну децентралізацію, що оживили тисячі гектарів на Прикарпатті. У 2025 році, за даними Serpom.org.ua, його кампанії в соцмережах досягли 34 тисячі охоплень, борючись з корупцією в аграрці. Він один з небагатьох депутатів, хто регулярно звітує перед виборцями.
Та не без хмар: критики з “Серпома по рейтингу” вказують на бізнес-зв’язки, що нібито конфліктують з державними інтересами. Матусевич відповідає прозорістю декларацій – активи в лісі задекларовані чітко. У воєнний час він спрямовано допомагав ЗСУ, збираючи кошти на дрони для 86-го округу.
Цікаві факти з життя Олександра Матусевича
- У 2018 році пережив серйозну аварію в Карпатах, але повернувся до роботи за тиждень – символ стійкості.
- Колекціонує старовинні сокири лісорубів, кожна з історією з Долинщини.
- У 2024 підтримав локальний фестиваль “Вигодські джерела”, зібравши 100 тисяч на благодійність.
- Його улюблена цитата: “Ліс не терпить поспіху” – застосовує в політиці.
Ці штрихи роблять біографію живою, показуючи депутата не як суху цифру, а як людину з пульсом Прикарпаття.
Актуальні проєкти станом на 2025 рік
У 2025-му Матусевич фокусується на післявоєнному відновленні аграрки. Його законопроєкти про субсидії для ФОПів-фермерів пройшли перше читання. Округ №86 отримує мільйони на інфраструктуру: мости через річки, що зруйнували повені. Війна загартувала – він координує гуманітарку для прифронтових сіл.
Партія “Слуга народу” лишається платформою, де він реалізує бачення. Слово і Діло фіксує високий рейтинг виконання обіцянок – понад 70%. Це не просто цифри: це хліб на столі селян.
Біографія Олександра Матусевича – це сага про зростання з корінням у землі, гілками в політиці та кроною над Карпатами. Його шлях нагадує, як один чоловік може змінювати округи, а згодом – країну, крок за кроком, дерево за деревом.