У перемовинах між США та Китаєм українське питання, ймовірно, посідало четверте місце за пріоритетами. Лідер КНР Сі Цзіньпін одразу наголосив, що першим стоїть Тайвань.
Головні теми саміту
Тайвань — ключове питання для Китаю, який прагне об’єднати прилеглі території з китайським населенням. Для США цей острів роками слугував центром стримування Пекіна в регіоні. Американська ядерна доктрина передбачає можливе застосування ядерної зброї у разі силового захоплення Тайваню Китаєм — положення, закріплене ще за Холодної війни. Тож у Китаї побоюються, що це може спровокувати ядерний конфлікт між наддержавами.
Другим пунктом стали торгівля та тарифи, улюблена тема Дональда Трампа. Триває жорсткий торг щодо доступу до ринків. Трамп сподівається обміняти помірні тарифи на китайські товари на відкриття Китаєм дверей для американського бізнесу. З цією метою він привіз до Китаю делегацію бізнес-лідерів, готових освоювати ринок мирними методами.
Третім йшла війна США проти Ірану. Трамп мріяв прибути на саміт переможцем, але успіх у ній ще далекий. Для її завершення він може залучити Китай до гарантій безпеки Ірану — принаймні, щоб заблокувати ядерну програму Тегерана, а за можливості — розблокувати Ормузьку протоку.
Лише на четвертому місці, в контексті попередніх, з’явилася Україна.
Позитивні перспективи для Києва
Перша хороша новина: у світі, який будують США і Китай, шанси на мир в Україні перевищують ризики війни. Пекін зацікавлений у стабільній глобальній економіці, а затяжні конфлікти її руйнують. Трампу ж мир потрібен як політична перемога для виборців.
Хороша новина полягає в тому, що в тому світі, який зараз можуть вибудовувати США і Китай, є більше шансів для миру в Україні, ніж для війни.
Звісно, теорія далека від практики. Реалізація зовнішньополітичних планів Трампа не завжди успішна.
Друга хороша новина: США ділять світ без Росії. П’ять років тому Володимир Путін мріяв про переговори з Трампом щодо сфер впливу, включно з Китаєм. Але війна в Україні показала: Москва виключена. Росія сама може опинитися під впливом Вашингтона і Пекіна.
США поступово ділять світ без участі Росії.
Сергій Таран, політолог, директор Міжнародного інституту демократій