Брати з позивними “Псих” і “Мрамор”, яким 19 та 21 рік, добровільно пішли на фронт. Після самовільного залишення частини вони вирішили повернутися до лав Збройних сил України. Про це повідомило джерело в 63-й окремій механізованій бригаді.
Конфлікт із командуванням
Головною причиною СЗЧ став затяжний конфлікт із керівництвом. У “Психа” діагностували невропатію нижньої кінцівки, але належної медичної допомоги він не отримав. Його “годували обіцянками”, не підписуючи документів для лікування.
“Мрамор” зіткнувся з подібною ситуацією після поранення. “Командування батальйону мені не дало направлення на лікування. Написали, що я самовилікувався. Це якось так заділо. Наче робиш роботу, немає зауважень, стараєшся в усьому, а на тебе забивають”, – поділився він.
Першим самовільно залишив частину старший брат. Молодший “Псих” дізнався про це і негайно вирішив піти слідом. “На той час, коли я дізнався, що він пішов у СЗЧ, то був радий. Раз він уже пішов, то зрозумів, що все – значить, треба збирати речі, завершувати свої справи й наздоганяти брата”, – згадав він.
Зміни, що спонукали повернутися
Хлопці повернулися завдяки кадровим змінам: нове керівництво та перехід бригади до Третього армійського корпусу. Вони сумували за побратимами, а нове командування запропонувало гідні умови й посади.
Представники корпусу самі вийшли на зв’язок. “Дзвонили з Третього корпусу й казали: ‘Повертайся’. Вони дізналися про все і сказали: ‘Усе, хлопці, готуйтеся. Можете хоч завтра повертатися’. Запропонували набагато кращі посади, ніж у нас були”, – розповіли бійці.
Брати впевнені: зараз багато хто повернеться, бо ставлення й умови служби покращилися. “Моя мотивація для повернення була в тому, щоб далі захищати Батьківщину, не допускати їх сюди й відстоювати наші кордони”, – наголосив “Псих”.
Попри втому, воїни зберігають оптимізм. “Хочеться, щоб це швидше закінчилося, і ми могли виховувати дітей у нормальній Україні, а не в Росії. Але треба ще трохи попрацювати – відправити їх до апостола Петра”, – підсумував “Мрамор”.