На фронтах активізувався перехід противника від дорогих ударних БПЛА до дешевих “Молній”. Про це повідомив радник міністра оборони, фахівець із систем РЕБ та зв’язку Сергій “Флеш” Бескреснов.
Він виділив ключові труднощі у знищенні цих апаратів. Головна проблема — низька видимість на радіолокаційних станціях через польоти на малих висотах і спеціальні матеріали корпусу. Навіть зенітні дрони не завжди їх фіксують.
“Дальність роботи відеоканалу ‘Молнії’ досягається потужними VTX 5-10 Вт, спрямованими антенами. Дуже хотілося б, щоб наші виробники швидше завалили фронт РЕБ по відео типу ‘Штори’. Працюємо”, — зазначив Флеш.
В Україні вистачає засобів РЕБ для придушення каналів управління. Та бракує систем виявлення частот пультиків. “Наразі тиснути перебором — це утопія. Дуже багато варіантів частот”, — підкреслив експерт.
Противник знає характеристики українського РЕБ. Тому застосовує псевдовипадкове перестроювання частоти шириною 300-600 МГц і більше. “З такою шириною смуги падає дальність управління, але зростає складність придушення. Це слід враховувати під час розробки нових засобів РЕБ”, — наголосив Флеш.
Характеристики “Молній”
Джерело повідомляє: росіяни модернізували дрони “Молнія” для розвідки та спостереження. Раніше це були лише апарати-камікадзе. Тепер їх оснащують додатковими батареями для збільшення дальності, камерами високої чіткості та сітковими модемами для стабільного зв’язку.
За вартістю одного дорогого розвідника Supercam ворог отримує 10-15 “Молній”. Це зменшує залежність від моделей Zala Z-16 чи Supercam S-350, що коштують до 100 000 доларів за одиницю.