Росія потерпає від іміджевого удару через українські атаки на нафтову галузь. Ці “нафтові санкції” позбавляють агресора ресурсів для війни та зривають виконання контрактів на продаж і доставку нафти.
Про це повідомив голова Головного управління розвідки Кирило Буданов під час виступу на Київському безпековому форумі.
На запитання про збитки від ударів по російській нафтовій промисловості, враховуючи невиконані контракти, Буданов відповів:
“Недовиконані контракти – тут набагато цікавіше. Тобто, Росія зазнає іміджевого удару. Це найважливіше, бо це буде впливати… Нафтові ці наші санкції колись скінчаться, коли закінчиться війна. Все-одно – це колись станеться. А от іміджевий удар буде працювати ще дуже довго, тому що ставиться під сумнів (статус) Росії як надійного постачальника, яка може поставити свою сировину вчасно в країну призначення. З цим є величезні проблеми по всьому, що рухається з півночі і півдня через Чорне море і вже через Балтійське”.
Прохання партнерів і реакція Києва
Міжнародні партнери неодноразово закликали Україну утриматися від ударів по російських НПЗ. Буданов згадав перше таке звернення ще у 2023 році. Зараз ці прохання інтенсифікувалися через масоване застосування дронів та нафтову кризу після подій у Венесуелі й Ірані.
“Так, такі звернення існують. Скажімо так прямо”, – наголосив він. Україна реагує стримано.
Щодо послаблення США нафтових санкцій проти Росії Буданов зауважив: це геополітика, пов’язана з Ормузькою протокою та торговими шляхами. “Я хочу вірити в краще. Але, у принципі, це все похідні питання. Первинне питання – це, все-одно, завершення війни тут”, – підсумував він. Все залежатиме від геополітичних факторів.
Наслідки атак на НПЗ
Росія відновила відвантаження нафти з ключових портів після перебоїв від українських дронів. Експорт може зрости, але наслідки атак обмежують постачання.
Президент Володимир Зеленський відзначив: українські дрони й дроно-ракети стають ефективнішими для ураження об’єктів у глибокому тилу РФ, зокрема нафтової інфраструктури.