У Швеції оприлюднили нові подробиці інциденту 1981 року з радянською субмариною С-363, яка сіла на мілину поблизу військово-морської бази Карлскруна. Нові дані містяться у розсекречених документах джерела.
Що показали розсекречені документи
Інцидент стався у розпал Холодної війни і вважався однією з найбільших міжнародних криз того часу. Радянський підводний човен проєкту 613 з Балтійського флоту вирушив у навчальний похід у вересні 1981 року. На борту перебували дві торпеди з ядерними боєголовками.
Під час походу субмарина зіткнулася з тралом рибальського сейнера, через що пошкодили навігаційне обладнання. Зокрема, виникли проблеми з антеною радіопеленгатора, ехолотом та системою «Декка». За різними даними, капітан або не повідомив штаб про інцидент, або отримав наказ продовжувати похід.
Помилки екіпажу та проблеми з навігацією призвели до того, що субмарина втратила орієнтацію. Увечері 27 жовтня 1981 року С-363 на повній швидкості налетіла на каміння прибережної мілини біля острова Турумшер неподалік Карлскруни та сіла на мілину з креном на лівий борт.
Швеція оточила район військовими силами і звинуватила СРСР у порушенні територіальних вод. Після десяти діб за двосторонньою домовленістю шведи допитали капітана, а потім буксир зняв субмарину з мілини та відвів до межі територіальних вод, звідки вона вирушила назустріч радянським кораблям.
У Швеції довгий час панувало переконання, що інцидент був свідомою провокацією. Натомість радянське розслідування поклало провину на капітана човна Анатолія Гущина та інших старших офіцерів.
Колишній співробітник шведського Управління радіоелектронної розвідки Майкл Фредгольм, який ознайомився з нещодавно розсекреченими матеріалами, заявив, що нові документи ставлять під сумнів версію про навмисне вторгнення. «З’явилася картина, яка відрізняється від тодішнього трактування події. Саме дії Швеції створили конфлікт, якого насправді не існувало, і тим самим збільшили ризики для країни, а не зменшили їх», — розповідає Фредгольм.
З матеріалів випливає, що шведський уряд відреагував максимально жорстко практично одразу після отримання інформації про інцидент. «Передусім видно, що уряд ухвалив жорстке рішення протягом десяти хвилин. На той момент не було жодної іншої інформації, окрім факту, що радянський підводний човен сів на мілину», — каже експерт.
Документи підтверджують версію про проблеми з навігацією на борту С-363. За оцінкою Фредгольма, це має стати уроком для сучасних політиків та військових.