Ханой і Москва підписали угоду про будівництво першої атомної електростанції у В’єтнамі. Влада країни прагне посилити енергетичну безпеку через бойові дії на Близькому Сході, які порушили глобальні поставки палива.
Джерело повідомляє, що війна в Ірані зупинила експорт нафти й газу через Ормузьку протоку. Це спричинило стрибок цін на паливо та черги на заправках. Уряд В’єтнаму запровадив план економії: перехід на електромобілі та прискорення використання біопалива.
Ханой звертається по допомогу до партнерів — Японії, Південної Кореї, Ангори та Алжиру — для диверсифікації джерел нафти. Два місцеві нафтопереробні заводи задовольняють 70% потреб, але понад 80% імпортованої сирої нафти надходило з Близького Сходу.
В’єтнам наполіг на прискоренні проекту АЕС “Нінтхуан-1”. Запуск заплановано не пізніше 2031 року. Проект охоплює два реактори російської розробки потужністю близько 2400 МВт.
Сторони домовилися розширити співпрацю в нових джерех енергії, екологічно чистій та відновлюваній енергетиці. Російський виробник СПГ “Новатек” підписав попередню угоду про постачання до В’єтнаму.
Країни десятиліттями розвивають енергетичні зв’язки. Спільні підприємства “ПетроВ’єтнам” з “Зарубежнефть” і “Газпромом”. Підприємство “В’єтсоветнефть”, створене 1981 року з СРСР, за п’ять років пробурило 36 свердловин у В’єтнамі.
Домовленості також стосуються геологорозвідки та видобутку нафти й газу на в’єтнамському шельфі й у Росії.
Інший проект Росії: “Пакш II” в Угорщині
В’єтнам — не єдина країна, де Росія будує АЕС. У серпні 2022 року Угорщина видала “Росатому” дозвіл на V і VI блоки АЕС “Пакш”.
Санкції США через війну в Україні загальмували роботи. Та в червні 2025 року Вашингтон їх зняв. 6 лютого в Угорщині офіційно стартувало будівництво. На церемонії побував глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі.