В українських річках дедалі рідше трапляються риби-гіганти, які ще століття тому були звичними. Греблі, забруднення та масовий вилов поставили багато видів на межу зникнення.
Чому великі риби не відновлюються
Іхтіологиня Юлія Куцоконь пояснила, що проблема найбільше торкнулася осетрових та великих прісноводних видів. Їм потрібна міграція з моря в прісні води для нересту, але греблі блокують шлях. Ситуація на Дніпрі та Дону залишається складною, а руйнування деяких гребель не повернуло доступ до всіх нерестовищ. Через це осетра, занесеного до Червоної книги, рятують штучним відтворенням популяцій.
Серед прісноводних риб у небезпеці соми. Перевилов і полювання на найбільших екземплярів не дають рибам дорости до нормальних розмірів. Історії про сомів, здатних убити людину, нині перебільшені — таких великих особин майже не лишилося.
Рідкісні види в Червоній книзі
Фактично зникла риба-шип — осетровий вид, який на міжнародному рівні досі вважають таким, що перебуває на межі зникнення. Під загрозою марена дніпровська, стабільна популяція якої збереглася лише в басейнах Прип’яті та Десни. Краща ситуація з іншими видами марен, хоча вони теж занесені до Червоної книги.
Карась звичайний (високотілий, круглий та жовтий) також потрапив до списків, натомість річки заполонив завезений кілька десятиліть тому карась сріблястий. Складно з підустом та слижем європейським — вони чутливі до якості води та кисню. У гірських річках Карпат умови для них кращі, тому місцеві рибалки ще бачать цих риб, хоча в рівнинній частині України їх майже немає. У басейні Дніпра стабільні популяції підуста та слижа збереглися переважно в Десні.