В Україні обговорюють підвищення граничних цін на електроенергію для бізнесу. Економісти застерігають: таке рішення вдарить по промисловості, спричинить скорочення виробництв і масові звільнення.
На початку квітня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розпочала перегляд граничних цін. 7 квітня 2026 року регулятор схвалив проєкт постанови про граничні ціни на ринку “на добу наперед” (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВДР) та балансуючому ринку.
Аргументи регулятора
НКРЕКП пропонує підвищити граничну ціну з 15 000 до 17 000 грн/МВт·год. Серед підстав — істотні коливання цін на ринках, про які повідомили АТ “Оператор ринку” та НЕК “Укренерго”.
Також регулятор посилається на ризики для енергосистеми через бойові дії, дефіцит генеруючих потужностей і мережеві обмеження. Додатково впливає конфлікт на Близькому Сході, який ускладнює постачання природного газу та підвищує його ціну.
Взимку подібне підвищення спрацювало: імпорт електроенергії з ЄС зріс, відключення зменшилися, система стабілізувалася. Тепер логіка та сама — імпорт для покриття пікових навантажень.
Проте бізнес-асоціації попереджають: зростання цін загрожує енергоємним виробництвам. Можливі зупинки підприємств, скорочення штатів і подорожчання товарів для всіх українців.
Факти, критика та шляхи виходу
На початку 2026 року ціни на електроенергію для української промисловості часто були найвищими в Європі. За підрахунками економіста Олексія Куща, у січні вони сягнули 164 €/МВт·год (1-е місце), у лютому — 192 €/МВт·год (1-е), у березні — 133 €/МВт·год (3-є). Це в 1,5–2 рази дорожче, ніж у Польщі, Угорщині, Румунії чи Словаччині.
“Коли в 2019 році вводилися прайс-кепи на електроенергію для непобутових споживачів, це робилося для захисту вітчизняного виробника, гармонізації українського енергетичного ринку з європейським та створення умов для залучення інвестицій в розвиток енергетики”, — пояснює Олексій Кущ. За сім років модель не дала суттєвих зрушень.
Економічний оглядач Сергій Лямець називає рішення кулуарним і корупційним. “Трейдери хочуть високих прайс-кепів, бо це їхні прибутки. За деякими оцінками, у січні-лютому 2026 року трейдери заробили додатково 4,5–6,5 млрд грн”, — зазначає він.
Схема проста: трейдери купують дешеву енергію в “Енергоатома” чи імпортують, продаючи за завищеними цінами. Для успіху потрібен контроль над ключовими гравцями — міністром енергетики, прем’єр-міністром, НКРЕКП та “Енергоатомом”.
Експерти наполягають на розбудові генерації. Альтернатива — покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку газу. “Це державний механізм, що зобов’язує постачальників продавати газ за фіксованою ціною. Ціна на рівні 19 000 грн/1000 куб. м гарантує стабільність”, — пропонує Олексій Кущ.
Ключові кроки:
- розширювати нецінові стимули імпорту електроенергії;
- прискорити розвиток міждержавних перетинів;
- збільшити фінансування для власної генерації непобутовими споживачами.
Додатково варто дослідити простої енергоблоків і ввести прогресивні тарифи за обсягами споживання. Без змін зростання цін послабить експортні галузі, скоротить виробництво, інвестиції та валютну виручку, посилить інфляцію. Країна ризикує стати бідною аграрною державою.
Тетяна Стежар