Переговори щодо завершення війни в Україні призупинено на тлі війни США на Близькому Сході. Проте це не основна причина. Таку думку висловлюють оглядачі джерела.
Проблеми нинішнього підходу
Справжня перешкода значно глибша. Вона полягає в тому, як Сполучені Штати організували мирний процес. Адміністрація Трампа зосереджувалася на тому, щоб Україна віддала Росії територію Донецької області в обмін на гарантії безпеки.
Така стратегія провалилася. Вона навряд чи спрацює й надалі. Підхід перебільшує значення земель для Москви та вагу західних гарантій для Києва. Він не вирішує ключову проблему будь-якого миру: переконати сторони, що противник щиро прагне припинення вогню.
Шлях до комплексної угоди
США мусять обрати інший курс для укладення ширшої домовленості. Вона забезпечить Україні засоби самооборони та стримування агресії. Москва отримає запевнення: Київ не стане базою НАТО, а повернення територій відбуватиметься лише мирними методами.
Переговори мають стати основою стабільних, хоч і напружених, відносин між Україною та Росією, а також Росією та НАТО. Навіть цей план може не вдатися, якщо Кремль прагне повного підкорення України. Та він принаймні дає шанс подолати взаємні страхи й досягти тривалого миру.
США й Європа могли б надати юридичні зобов’язання щодо постачання Києву ППО, артилерії та високоточної зброї. Західні запаси озброєнь за кордоном оперативно підтримають Україну в разі нападу. Такі гарантії надійніші за словесні обіцянки, які Київ не довіряє, а Москва відкидає.
Подібні перемовини будуть складними й затяжними. Успіх не гарантовано. Путін може не бажати компромісів, наполягаючи на контролі над усім. Швидкого рецепту, як-от “земля за безпеку”, не існує.