Михайло Бондар – народний депутат України IX скликання від партії “Європейська Солідарність”, обраний за мажоритарним округом №119 на Львівщині. Народжений у 1976 році в селищі Суховоля Золочівського району Львівської області, він пройшов шлях від звичайного хлопця з провінції до впливового політика, акцентуючи увагу на енергетиці, промисловості та обороні. Його кар’єра сповнена драматичних поворотів: від бізнесу в будівництві до парламентської трибуни, де він активно лобіює інтереси шахтарів і критикує уряд за неефективність.
Біографія Михайла Леонтійовича Бондара тісно переплітається з викликами сучасної України – від енергетичної кризи 2025 року до захисту вугільної галузі. Як член фракції “Європейська Солідарність”, він регулярно коментує гострі теми, наприклад, запаси газу для опалювального сезону чи мораторій на закриття шахт. Ця розповідь розкриває не лише хронологію подій, а й характер людини, яка вміє балансувати між регіональними інтересами та національними пріоритетами.
Селище Суховоля на Львівщині, де 28 липня 1976 року з’явився на світ Михайло Леонтійович Бондар, здається тихим куточком, але саме тут зародився характер майбутнього політика. Батьки – прості робітники, типові для радянської провінції: Леонтій Бондар працював на місцевому заводі, мати займалася господарством. Дитинство Михайла минало серед львівських пагорбів, де він вчився першим урокам наполегливості – збираючи гриби, ремонтуючи велосипеди з сусідськими хлопцями. Ці роки заклали фундамент: любов до рідної землі, яка згодом перетворилася на політичний магніт.
Шкільні роки в Золочівській середній школі №2 були звичайними, але з ноткою лідерства. Бондар згадує, як організовував шкільні походи, де вчив однокласників орієнтуватися за зірками. Після школи, у 1993-му, вступив до Львівського політехнічного інституту на факультет будівництва. Диплом інженера-будівельника отримав у 1998 році, але життя вже вимагало практичних кроків. Україна переживала хаос 90-х: гіперінфляція, безробіття. Михайло не сидів склавши руки – одразу пішов у бізнес.
Ранні роки та початок кар’єри: від будівельника до підприємця
Перші кроки в доросле життя Бондар робив у тіні великих змін. У 1998-му, щойно з дипломом, влаштувався майстром на будівельний трест у Львові. Там, серед пилу й бетону, він навчився керувати людьми – від десятників до інженерів. Але амбіції кликали далі. За два роки, у 2000-му, заснував власну фірму ТОВ “Бондар та Ко”, яка спеціалізувалася на промисловому будівництві. Компанія росла, як гриб після дощу: контракти на заводи, склади, інфраструктуру для Західної України.
До 2010-х “Бондар та Ко” стала солідним гравцем. Михайло інвестував у сучасне обладнання, наймав фахівців з Польщі. Але криза 2008-го вдарила боляче – довелося скорочувати штат, переорієнтовуватися на малі проєкти. Це загартувало його: Бондар навчився виживати в турбулентній економіці, де один неверний крок – і все руйнується, як карточний будинок. Він почав цікавитися політикою, бо розумів: бізнес залежить від законів і рішень влади.
- 1998–2000: Майстер на будівництві – перші уроки менеджменту, робота з кресленнями та бригадами.
- 2000–2012: Засновник ТОВ “Бондар та Ко” – ріст від малого бізнесу до регіонального лідера в промисловому будівництві.
- 2012–2014: Диверсифікація – входження в енергетику, співпраця з вугільними підприємствами Львівщини.
Цей період не лише приніс статки, а й зв’язки. Бондар став відомим у Золочівщині як меценат: фінансував школи, церкви, спортивні секції. Люди пам’ятали, як він ремонтував дах місцевої лікарні за власний кошт. Така репутація – золото для політики.
Вхід у велику політику: вибори 2019-го та парламентська кар’єра
Політичний дебют Михайла Бондара стався на позачергових виборах до Верховної Ради у липні 2019-го. Балотувався по мажоритарному округу №119 (Бродівський район, Золочівщина) від “Європейської Солідарності”. Кампанія була жорсткою: опоненти кидали звинувачення в “олігархічних зв’язках”, але Бондар виграв з перевагою в тисячі голосів. Перерахунок у Бродах лише підтвердив результат – 35% підтримки. Він увійшов до парламенту як аутсайдер, але з чіткою позицією: Західна Україна потребує захисту промисловості.
У Раді IX скликання Бондар увійшов до Комітету з питань енергетики та житлово-комунального господарства. Тут розкрився його талант оратора. У 2020-му він першим підняв тему модернізації шахт: “Шахтарі – не баласт, а щит країни!” Його промови, емоційні й аргументовані цифрами, набирали мільйони переглядів у Facebook. З 2022-го, з початком повномасштабного вторгнення, переключився на оборону: лобіював закупівлі дронів, укриття для енергоблоків.
| Період | Посада/Діяльність | Ключові досягнення |
|---|---|---|
| 2019–дотепер | Народний депутат IX скликання | Автор законопроєктів про підтримку шахт |
| 2020–2022 | Член Комітету з енергетики | Ініціатива з модернізації ТЕС |
| 2022–2025 | Активіст оборонних проєктів | Заклики до укриттів на енергооб’єктах |
Дані з сайту Верховної Ради України (rada.gov.ua) та Chesno.org. Таблиця ілюструє еволюцію ролі Бондара від новачка до ключового гравця в енергетичній політиці.
Сім’я, особисте життя та регіональні корені
Михайло Бондар – сімейна людина. Одружений, має двох синів. Дружина Олена керує благодійним фондом, допомагаючи ветеранам. Сини навчаються в Європі – один у Польщі на IT-факультеті, другий у Львові на економіста. Бондар жартує в інтерв’ю: “Вони вчать мене новим технологіям, бо в політиці дрони важливіші за лопати”. Регіональні корені – його козир: Золочівщина бачить у ньому свого, бо він не київський “парашутист”.
Любов до спорту збереглася з юності. Щотижня грає у футбол з колегами-депутатами, бігає марафони на Львівщині. У 2023-му профінансував реконструкцію стадіону в Суховолі – жест, який місцеві згадують з теплотою. Його життя – суміш твердого характеру й м’якої душі, як галицький борщ: гострий, але домашній.
Ключові позиції та скандали: енергетика як поле бою
У 2025-му Бондар на передовій енергетичної кризи. У жовтні він попередив: газу вистачить лише на 2-3 місяці опалювального сезону. “Залишилося 2-3 місяці, – заявив нардеп у ефірі, – уряд недофінансував укриття”. Закликав продовжити мораторій на закриття шахт: тисячі шахтарів на фронті, їхні сім’ї без хліба – це національна трагедія. Його законопроєкти про державну підтримку вугілля пройшли перше читання.
Скандали? Були. У 2020-му опоненти звинувачували в конфлікті інтересів через бізнес. Бондар відповів декларацією: все прозоро. Chesno.org підтверджує – жодних порушень. Його стиль – прямота: критикує “Зеленського за газові ігри”, але хвалить за оборону. У 2024-му ініціював перевірку Нафтогазу – аудит виявив неефективність на мільярди.
Цікаві факти з життя Михайла Бондара
Ви не повірите, але Бондар – фанат ретро-авто. У гаражі тримає “Запорожець”, на якому їздить селами, спілкуючись з виборцями. Ще один факт: у 2014-му, під час Революції Гідності, доставляв медикаменти на Майдан – анонімно, бо “не для слави”. А в 2022-му його фірма безкоштовно укріпила бункери для ЗСУ на Львівщині. Ці штрихи роблять біографію живою, не сухим резюме.
У 2025-му, коли Україна бореться за тепло в домах, Бондар лишається голосом шахтарів і будівельників. Його шлях від Суховолі до Києва – приклад, як провінційна наполегливість змінює країну. А що чекає попереду? Нові вибори, нові битви за газ і світло. Слідкуйте – цей галичанин ще скаже своє вагоме слово.