Мікрохвильова піч – звичний прилад на кухні. Та міфи про її небезпеку не вщухають. Кандидат технічних наук, доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Наталія Москальчук розвіяла сумніви. У коментарі для джерела вона пояснила, як діє випромінювання, чи загрожує воно здоров’ю та як безпечно користуватися пристроєм.
Чи шкодить мікрохвильовка здоров’ю: думка експертки
Експертка спростувала поширений міф. Розігрів їжі в мікрохвильовці не шкідливіший за варіння, смаження чи запікання.
“Це випромінювання не є радіоактивним, і воно жодним чином не змінює ні молекули, ні ДНК”.
Піч працює на неіонізуючому радіочастотному випромінюванні. Воно змушує молекули води в продуктах рухатися активніше, спричиняючи нагрів. Їжа не стає радіоактивною і не змінює структуру.
Міжнародні організації, як FDA та EPA у США, підтверджують безпеку. Частота – близько 2,5 ГГц, подібна до Wi-Fi.
Випромінювання обмежене всередині печі завдяки екрануванню. Воно припиняється при відкритті дверцят. Дослідження показують: на близькій відстані рівні низькі, нижче норм. Та при пошкодженнях корпусу ризик зростає.
В Україні норма для радіочастотного випромінювання понад 2 ГГц – 1000 мікроват на см².
Який посуд безпечний у мікрохвильовці
Обмеження стосуються не їжі, а матеріалів. Не гріть яйця в шкаралупі чи герметичні сосиски – тиск спричинить вибух.
Підходять скло, кераміка, папір і спеціальний пластик – вони пропускають хвилі. Метал відбиває їх, ризикуючи пожежею.
“Розігрівати щось у мікрохвильовці у металевому посуді або у фользі не варто – може виникнути пожежа”.
Використовуйте пластик з маркуванням для мікрохвильовок.
Випромінювання неіонізуюче, не шкодить ДНК. Єдиний ефект при високих дозах – нагрів тканин, опіки шкіри.
Шкода – переважно міф. Ризики виникають від неправильного посуду чи ігнорування безпеки.