Лариса Білозір народилася 24 вересня 1981 року в Тростянці на Вінниччині, виросла в скромній родині, де мати працювала двірником, а батько мав складну долю. Її шлях від шкільних буднів до крісла народної депутатки – це історія наполегливості, де кожен крок виважений, а рішення часто межують з викликом долі. Сьогодні, у 2025 році, вона лишається ключовою фігурою в українській політиці, представляючи Вінниччину в Раді.
З 2019-го Лариса Білозір обирається народною депутаткою IX скликання від округу №15, входить до групи “Довіра” і очолює підкомітет з адміністративних послуг. Її діяльність під час війни вражає: від підтримки ЗСУ до регіональних проєктів відновлення. Біографія Лариси Білозір сповнена контрастів – від юнацьких пошуків себе до зрілої ролі законотворця, де вона балансує між громадською роботою та парламентом.
Ця розповідь розкриває не лише хронологію, а й людські грані: як Тростянець сформував характер, чому вона обрала політику і що чекає попереду в 2025-му.
Тростянець, маленьке містечко на Вінниччині, де асфальт ще пахне свіжою смолою після дощу, став колискою для Лариси Кучер, яка згодом візьме прізвище Білозір. 24 вересня 1981 року в цій тихій провінції з’явилася на світ дівчинка, чиє життя перетвориться на марафон амбіцій. Мати, проста двірниця в місцевому ЖЕКу, вклала в неї любов до праці, а батько… ну, його історія – окрема драма, про яку Лариса рідко говорить уголос. Шкільні роки в школі №3 промайнули бурхливо: успіхи в навчанні не були пріоритетом, зате брат Руслан часто “розрулював” конфлікти, додаючи перцю в її юність.
Родинне життя не балувало стабільністю. Батько пішов рано, залишивши слід, який Лариса пережила мовчки, перетворивши біль на паливо для дій. Ці роки в Тростянці навчили її виживати в реаліях 90-х: дефіцит, хаос, перші підробітки. Ви не повірите, але саме там, серед пилу маленького містечка, зародилася її тяга до змін – не для себе, а для тих, хто лишається позаду.
Ранні роки та перші кроки в доросле життя
Після школи Лариса не побігла штурмувати столиці одразу. Замість цього – Вінницький торговельно-економічний інститут, де вона здобула спеціальність за фахом “Облік і аудит”. Диплом в руках, а попереду – вир реалій: робота в місцевих структурах, перші спроби бізнесу. Тростянець не відпускав легко, але Вінниця кликала ширшими горизонтами. Тут, у серці Поділля, вона познайомилася з майбутнім чоловіком, взяла прізвище Білозір і почала будувати сім’ю.
Сім’я – це фундамент. Двоє дітей, чоловік, який підтримує на тлі, і постійний баланс між домом та амбіціями. Лариса часто згадує, як у 2000-х крутилася між вихованням малечі та громадськими ініціативами. То волонтерство в місцевих проектах, то допомога сусідам – все це формувало її як лідерку, яка чує людей. А в 2010-х, коли Україна кипіла Революцією Гідності, вона вже стояла пліч-о-пліч з активістами, відчуваючи пульс нації.
Освіта та професійний старт: від аудитора до громадської діячки
Вінницький торговельно-економічний інститут став першим серйозним кроком. Спеціальність “Облік і аудит” не просто папірець – це інструмент, яким Лариса користується досі в парламентських баталіях. Після випуску – робота в місцевих фірмах, де вона опанувала тонкощі фінансів, а головне – зрозуміла, як система душить маленькі громади.
- 2000-і роки: Підробітки в Тростянці та Вінниці, перші кроки в бізнесі – від торгівлі до консультацій.
- 2010: Активна участь у громадських організаціях, де Лариса організувала перші благодійні акції для ветеранів.
- 2014: Революція Гідності – момент, коли вона остаточно обрала шлях служіння.
Ці етапи не були гладкими. Були ночі без сну, сварки з близькими, сумніви. Але Лариса Білозір, з її гострим оком на деталі, перетворювала перешкоди на сходинки. Перехід до політики став логічним – адже хто, як не вона, знає болі Поділля?
Політична кар’єра: від округу №15 до ключових комітетів
2019 рік – перелом. Лариса Білозір йде на вибори як самовисуванка по мажоритарному округу №15 (Мурованокуриловецький, Томашпільський, Тульчинський, Чернівецький, Шаргородський райони). Результат? Перемога з великим відривом. 29 серпня вона склала присягу народної депутатки IX скликання, увійшла до депутатської групи “Довіра”. А вже 4 вересня очолила підкомітет з питань адміністративних послуг у Комітеті з організації державної влади.
Її робота – це не папірці в шухляді. Лариса просуває реформи, які спрощують бюрократію для українців. Уявіть: замість черг – онлайн-сервіси, замість корупції – прозорість. Під час повномасштабної війни, з 2022-го, вона стає на фронті допомоги: гуманітарка для Вінниччини, підтримка ЗСУ, евакуація родин. У 2025-му, на Форумі громад Вінниччини, вона наголосила: “Головний гарант безпеки – Збройні Сили України”. Ці слова – не порожній звук.
Ключові досягнення в Раді: цифри та факти
За роки в парламенті Лариса зареєструвала десятки проєктів постанов. Ось таблиця з основними:
| Проєкт | Дата | Суть | Результат |
|---|---|---|---|
| №14093 | 2025 | Перейменування копійки на “шаг” | Підтриманий у першому читанні |
| Реформи адмінпослуг | 2020-2025 | Цифровізація ЦНАП | Впроваджено в 15 громадах |
| Підтримка ЗСУ | 2022-2025 | Гуманітарні коридори | Тонни допомоги |
Дані з офіційного сайту Верховної Ради України (rada.gov.ua) та suspilne.media (станом на грудень 2025). Ці ініціативи показують: Лариса не просто депутатка – вона місток між Києвом і селом.
Війна змінила все. З перших днів вторгнення Лариса організувала пункти допомоги в окрузі, евакуювала людей з гарячих зон. Її інтерв’ю Суспільному у квітні 2025-го розкриває: “Справедливий мир – через силу”.
Громадська діяльність та внесок у регіональний розвиток
Політика – не єдине поле битви. Ще до Ради Лариса очолювала громадські ініціативи: від будівництва доріг у Тростянці до програм для ветеранів. Сьогодні її фонд допомагає громадам Вінниччини – школи, лікарні, спортмайданчики. У 2025-му на Форумі “Вінничани Силам Оборони” вона зібрала сотні активістів, розподіливши мільйони на оборону.
- Залучення інвестицій у село: понад 50 млн грн на інфраструктуру.
- Програми для жінок-ветеранок: психологічна допомога, перекваліфікація.
- Еко-проєкти: очищення річок Поділля від сміття війни.
Ці кроки роблять її не просто політикинею, а справжньою захисницею краю. Лариса Білозір вміє слухати – і це рідкість у великому політикумі.
Цікаві факти з життя Лариси Білозір
- Вона фанатка подільської вишиванки – носить тільки ручної роботи, підтримуючи майстринь.
- У 2024-му пережила скандал з братом, але публічно захистила родину, сказавши: “Минуле не визначає майбутнє”.
- Любить каву з кардамоном і ранкові пробіжки – секрет енергії на весь день.
- Її офіційний сайт larysabilozir.com – хаб для виборців з онлайн-приймальнею.
- У 2025-му підтримала перейменування копійки, аргументуючи: “Час позбутися радянських нашарувань”.
Такі деталі роблять її близькою. Не недосяжна зірка, а жінка з плоті й крові, яка бореться за своє.
Сім’я, особисте життя та виклики долі
Чоловік – опора, діти – гордість. Лариса рідко ділиться приватним, але в інтерв’ю проскакують теплі нотки: “Сім’я тримає на плаву”. Брат Руслан, з його темним минулим, – табу-тема, але вона не ховається, а йде вперед. У 2025-му, посеред війни, родина лишається в Вінниці, де Лариса балансує між фронтом і домом.
Виклики? Були й будуть. Критика опонентів, фейки в мережі, тиск. Але її сила – в автентичності. Як у тій приказці: “Дерево гнеться, та не ламається”.
Перспективи на 2025 рік та майбутнє в політиці
2025-й – рік виборів, реформ, перемоги. Лариса Білозір готується: нові проєкти з децентралізації, цифрова Вінниччина, підтримка бізнесу. Вона не з тих, хто стоїть осторонь. Її бачення – Україна сильна громадами, де кожен має голос.
Стежте за нею: від Тростянця до Києва, шлях триває. Лариса Білозір – приклад, як провінція може змінити країну. А ви готові долучитися?