Весною та влітку кульбаби швидко захоплюють городи. Велика їхня кількість не випадкова. Садівники часто використовують ці рослини як індикатор ґрунту. За ними визначають брак речовин і ступінь ущільнення землі.
Причини розростання кульбаб і дії садівника
Кульбаби процвітають на щільному, виснаженому чи злегка кислому ґрунті. Довгий стрижневий корінь проникає углиб, пробиваючи тверді шари. Там, де іншим рослинам важко, кульбаби виживають. Багато бур’янів сигналізує про надлишок азоту та дефіцит кальцію чи калію.
Рослина сама сприяє поширенню. Одне суцвіття дає тисячі насінин, які вітер розносить далеко. Навіть шматок кореня відроджує новий паросток. Повне знищення ускладнене.
Шкода і користь кульбаб
У великій кількості вони конкурують з культурами за воду та поживу. Це витісняє сходи, знижуючи врожай.
Та користь очевидна. Корені розпушують ґрунт, пропускають кисень, утримують вологу. Після розкладання повертають мінерали. Квіти приваблюють бджіл і запилювачів.
Рекомендації щодо кульбаб
Повне винищення потрібне, лише якщо вони шкодять культурам чи газону. За невеликої кількості залиште по краях. Вони підтримують структуру ґрунту та комах.